Поема І. П. Котляревського “Енеїда” написана за сюжетом давньоримського поета Вергілія і розповідає про події, що відбувалися багато століть тому. Але вона так пройнята українським козацьким колоритом, що ми, звичайно ж, розуміємо: цей незрівнянний твір розповідає нам про Україну. “Енеїда” з’явилася невдовзі після зруйнування Катериною II Запорозької Січі, у часи, коли закріпачувався український люд.
Здавалося, що національний дух уже конав і не залишалося щонайменшої надії на відродження колишньої слави наших мужніх лицарів.
Відомо, що в Евріала є десь старенька мати “без сил і в бідності, слабая”,
Побачивши, як вороги знущаються над його побратимом, Низ не міг рятувати своє життя ціною Смерті товариша і спочатку піку, а потім і стрілу з лука посилає на рутульців. Коли ж він побачив труп Евріала, то “од ярості осатанів”. Низ ішов назустріч неминучій смерті: один проти зграї озброєних ворогів!
Але ж він чесно виконав свій святий обов’язок, до кінця лишився вірний присязі, вірний почуттю дружби та побратимства. Страху в героїв немає, адже: Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть, Там грудь сильнійша од гармат, Там жизнь – алтин, а смерть – копійка, Там лицар – всякий парубійка, Козак там чортові не брат. В образах Низа та Евріала автор змалював доблесних синів українського народу, мужніх патріотів, вірних козацькій присязі та бойовій дружбі.
Життя своє. вони віддали заради свободи рідної землі, заради перемоги над ворогом, і тому ми високо цінуємо їхній героїчний подвиг.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)