Фаетон син Гелиоса й Климени, дружини пануючи Меропса. Гордовитий Эпаф, син Ио і Юпітера, висловив сумнів у божественному походженні Фаетон. Той, скривджений, сповістив про це Климене; вона клятвено підтвердила батьківство Гелиоса, але цього синові здалося недостатньо, і він відправився в чертоги батька, щоб довідатися правду безпосередньо від нього. Гелиос ласкаво зустрів сина й дав страшну клятву богів – Стигийской вологою – виконати будь-яке його бажання; син захотів на день одержати батьківську запряжку
Батько був уражений цим
Позбавлені твердої руки, коні понесли колісницю по власній сваволі, несучи всюди спустошення
Міф про Фаетон відомий нам насамперед у викладі Овідія; однак він був популярний в античності, йому були присвячені “Гелиади” Эсхила й “Фаетон” Еврипида. Від останньої трагедії збереглися досить значні фрагменти, що дозволяють судити про сюжет; з них стає очевидним, що мотивування вчинку у Ф. зовсім інша: батько вирішив видати його за дочку Киприди, і Ф., не схвалюючи нерівного шлюбу, захотів перевірити своє божественне походження. Образ Ф. в Овідія зовсім позбавлений тих романтичних рис, які властиві йому в новітній літературі: головний мотив оповідання – розплата за гординю
(1 votes, average: 5.00 out of 5)