Геракл – це син смертної жінки Алкмени та бога Зевса. При народженні його назвали Алкідом, але згодом перейменували.
Гераклу належать 12 тяжких подвигів. Він вбив немейського лева(подвиг 1). Цей лев, народжений Тифоном і Єхидною, був дивовижної величини. Він жив біля міста Немеї, був величезним левом з довгою кошлатою гривою, а його шкура була твердою, міцною, витривалою, як сталь.
Геракл убив його вдаривши важкою, кам’яною палицею по голові.
Після першого подвига Еврісфей послав Геракла вбити лернейську гідру. Це було чудовисько
Жила гідра в болоті біля Лерна. Боротьба з нею була небезпечна тим, що одна з її голів була безсмертною.
Геракл подолав її так: своєю палицею він збивав голови гідри, а його друг Іолай прикладав вогненний смолоскип до обрубків. Таким чином, голови перестали виростати. З великою радістю повернувся Геракл в Тиринф, але там його чекало нове доручення Еврісфея.
Геракл вбив стімфалійських птахів, переніс до Мікен керинейську лань, переміг еріманфського кабана й витримав тяжку битву з кентаврами; він вичистив
Геракл (у римлян Геркулес) – величний герой Стародавньої Греції. Спочатку він вважався сонячним богом, стріляючим своїми стрілами все зле й темне, богом, який може зцілювати й надсилати хвороби. Поети всіх часів постійно зверталися у своїй творчості до міфів про Геракла; їх увагу привертали подвиги й страждання, які випали на його долю.
Зоряною ніччю ми можемо спостерігати сузір’я Геракла на небі, а поруч з ним бачимо й гідру – монстра, якого вбив Геракл.
Геракла традиційно зображують високим, могутнім, м’язистим, одягненим у левову шкуру й озброєним величезною палицею. Він гордий, поміркований, спокійний, працьовитий.
На мою думку, Геракл міг би й не виконувати всіх доручень злого, боягузливого і нікчемного царка.
Його чекала б невмируща пам’ять тільки за одне те, що саме він розбив непід’ємно-важкі Прометеєві окови, загоїв титанові рани.
Як герою, як богу – Гераклові не було й не буде рівних.
Але я поміркую над тим, якою людиною був Геракл? Щасливою? Повноцінною?
Чи радісним було його життя, чи насичене спілкуванням з друзями, з родиною? Чи часто бачився він з родичами, чи був у нього на це час?
Геракл був нещасним і самотнім. Бо людина у славі самотня. Друзі заздрять, родичі не розуміють, діти далеко.
Напевно, краще не мати гіркого безсмертя, а мати солодке, повноцінне, але коротке життя на Землі.