ФРІДРІХ ШІЛЛЕР
(1759-1805)
Йоганн Фрідріх Шіллер – німецький поет і драматург, народився в 1759 р. у Марбаху, невеличкому місті Вюртемберзького герцогства. Усі його предки були ремісниками. Батькові май-бутнього поета, який був військовим фельдшером, вдалося дослужитися до офіцерського чину.
Сім’я готувала хлопця до духовного звання, але згідно з розпорядженням герцога Вюртемберзького 15-річний Шіллер був зарахований на медичне відділення Військової академії неподалік від Штутгарта. У цій школі, де учнів муштрували, аби зробити
В останній рік перебування в академії Шіллер пише свою першу драму “Розбійники” – яскравий панегірик вільній, чесній, шляхетній людині.
Після постановки п’єси в Мангеймі (1782) Шіллер тікає з Штутгарта від військової служби і цілковито віддається літературі. Після нетривалого перебування в Мангеймі і Франкфурті Шіллер живе кілька місяців у одного із своїх академічних друзів в Тюрінгенському лісі біля Мангейма і
У 1787 р. Шіллер виїздить до Веймара. Він входить у літературні кола цього міста, а згодом стає близьким і до Гете. Тут він ретельно студіює історію, пише розвідку про “Тридцятилітню війну в Німеччині” – згодом матеріали цього дослідження використовує в історичній трилогії “Валленштейн” (1798-1799). За підтримки Гете він влаштовується професором історії Ієнського університету, де й пропрацював близько 20 років.
Крім історичних студій, вивчає філософію й естетику, виявивши себе гарячим прихильником філософа Канта, пише, почасти під впливом Гете, ліричні поеми і балади (“Плавець”, “Вікові журавлі”, “Пісня про дзвін” тощо) і низку драматичних творів (“Марія Стюарт”, 1800; “Орлеанська діва”, 1801; “Вільгельм Телль”, 1804 та ін.). На цей час він уже змінив свої юнацькі погляди, ставши на шлях примирення з феодальним ладом і негативного ставлення до французької революції. Попередні життєві невдачі та напружена робота вкоротили йому віку, і на 46 році життя він помер.
Працюючи над останньою трагедією “Дмитрій”. на сюжет з російської історії про царя – самозванця, Шіллер зіткнувся із згадками про українських козаків, які настільки зацікавили його, що він почав вивчати історичні праці про них, а в одній з нотаток до трагедії підкреслював, що “козацтво було військовою демократією”. На жаль, трагедія “Дмитрій” лишилася незавершеною.
Поезії Шіллера перекладалися багатьма українськими поетами, драму “Розбійники” чудово переклав Борис Тен.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)