Поетичні рядки, які ви щойно прослухали, – звернення до читачів у романі “Гаргантюа і Пантагрюель”. Цей роман – феєрверк життя, карнавал, у якому є місце і гумору, і грі, і філософським роздумам. На його сторінках в алегоричній формі порушені проблеми, які хвилювали і сьогодні хвилюють людство.
Війна і мир, добро і зло, освіченість і невігластво, підступність і справжня дружба – все стає предметом гри, затіяної письменником.
Утопія – вигадана картина ідеального життєвого устрою Термін пов’язаний з назвою твору Томаса
Реалізм епохи Відродження відкрив індивідуальну людину і розкріпачив її від середньовічного аскетизму. Хоча у гаслі “роби, що хочеш” була не тільки сила, а й слабкість реалізму Відродження, тому що відкривався простір для активного самоздійснення будь-яких задатків особистості: якдобрих, так і злих. Визначення
Письменник звертається до таких жанрів фольклору, як приказки і прислів’я, народні оповідання, фарси, ф’абліо. Все це переплавлено, переосмислено, збагачено художником: сухий середньовічний анекдот з голим сюжетним кістяком у’ переробці Рабле починає сяяти, персонажі отримують імена, батьківщину, зовнішність, з’являються конкретні дійові особи.
Письменник вкладає в роман свою багатосторонню освіченість, усі свої знання. Він висміює все відстале, протиставляючи йому гуманістичний ідеал в педагогіці, етиці-організації суспільства і держави. За життя Рабле його літературна творчість сприймалася дуже вузько. В письменникові вбачали лише фантазера і жартівника.
В XVII – XVIII ст. до нього приходит: напіввизнання, і деякою мірою його починають наслідувати навіть такі видатні філософи, як Вольтер і Руссо.