Емський указ – розпорядження про заборону друкувати в Російській імперії будь-які книжки українською мовою чи завозити їх з-за кордону, підписане 1876 Олександром II в німецькому місті Емсі, де він відпочивав. Прийняття такого документа зумовлювалося активізацією українського руху на початку 70-х XIX ст., незважаючи на раніше розісланий Валуєвський циркуляр. Київська громада обговорювала плани популярних видань для народу, з 1872 розгорнуло активну діяльність Південно-Західне відділення Російського географічного товариства, в якому об’єднали
До Санкт-Петербурга надходили скарги на українських “сепаратистів”, у відповідь на які було “творено комісію, до складу якої увійшли міністр внутрішніх справ Тимашов, міністр освіти Толстой, шеф жандармів Потапов, помічник куратора Київського шкільного округу Юзефович. Вона підготувала проект
Проти нього протестував М. Драгоманов, звертаючись до Міжнародного конгресу літераторів у Парижі 1878 й у Відні (разом з М. Павликом) 1881, але він залишався чинним аж до 1905, коли під впливом неодноразових звертань громадськості України і за рекомендацією спеціальної комісії Російської Академії наук його скасував уряд, виходячи з жовтневого ‘ маніфесту царя. У Наддніпрянській Україні почала з’являтися україномовна преса, літературно-мистецькі журнали, але з початком першої світової війни всі вони знову були заборонені.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)