Історія народу, як правило, починається з фантастичних переказів міфів і гарних легенд. У цих утворах завжди заховане зерно історії, облямоване й прикрашене фантазією. Уже в першому тисячоріччі до нашої ери стародавні греки слухали римовані історії про троянську війну й пригоди хитромудрого Одиссея.
Учені довгий час уважали, що події, які описані в епічних поемах “Илиада” і “Одиссея”, більше міфологічні, чим історичні. Авторство цих поем приписувалося давньогрецькому мандрівному співакові Гомеру. А в сімдесятих роках XIX століття
Якщо вірити Гомеру, Війна між ахейцами й троянцами відбулася в результаті викрадення троянським царевичем Парисом дружини спартанського царя Менелая – відомої красуні Олени. Ця подія відбулася не без допомоги верховного бога Зевса, що шукав привід для втягування народів у нищівні війни. У своїй поемі Гомер не тільки розповідає про подальші події, але й описує безприкладну мужність і відвагу героїв Еллади
Описуючи бойові бої, автор неодноразово підкреслює безстрашність і
Але Гектор, не щадячи себе, разом з воїнами громив вежі, розбивав бійниці, видирав із землі потужні колоди, що підпирають кріпосний вал. І саме Гектор прорвався першим крізь ахейский вал, завоювавши найвищу славу. Підкреслюючи міць Гектора, Гомер звертає увагу на те, що він був схожий на самого бога війни й завжди перебував спереду. Тіло героя прикривав щит, обтягнутий грубою шкірою й оббитий міддю.
На голові Гектора поблискував шолом з довгою чорною гривою, що розвівається на вітрі. Йому, звичайно, відоме почуття страху, але Гектор навчився з ним боротися, тому що війна – це зобов’язання перед родителями, сином і всіма співвітчизниками
Дружина героя Андромаха благає його не ризикувати життям, залишитися в міцності, але