Егалітаризм | Українські твори

Егалітаризм (фр. egalitarisme, від egalite – рівність) – загальна характеристика поглядів політиків, соціологів, які обстоюють зрівнялівку як принцип організації суспільного життя. В естетиці і літературознавстві Е. проявляється як вчення про “масову культуру”, доступність творів мистецтва широким читацьким колам. Яскравим прикладом Е. може бути так звана “політика компартії у галузі художньої літератури”, яка на місце естетичних критеріїв висувала позаестетичні, класові, відкриваючи простір для імітат-літератури, призначеної для

обслуговування інтересів комуністичного режиму. На жаль, деякі письменники допомагали втіленню Е., цілком серйозно проголошуючи, що між митцем та робсількором немає істотної відмінності.

Ситуація Е. в літературі найбільш бажана політикам та ідеологам, які прагнуть накинути на неї службові обов’язки або, як писав В. Ленін, перетворити на “гвинтик і коліщатко” позалітературної справи. Подеколи Е. спостерігається і на підставі добрих намірів, приміром, у народників XIX ст., котрі намагалися усіма засобами допомогти знедоленому народові, пробудити його національну та соціальну свідомість. Але нехтування

специфікою таланту, вимога від нього самопожертви, обстоювання критерію Правди за рахунок відсунутого на другий план критерію Краси, запровадження в мистецтві органічно чужих йому позитивістських принципів негативно позначалися на жанрово-стильовій структурі української літератури, надзвичайно збідненій внаслідок несприятливих історичних умов, призводили до т. зв. “хуторянства”, унеможливлювали творчу свободу – єдину запоруку повного розкриття художнього потенціалу як окремого автора, так і національного письменства в цілому. В українській літературі 20-х поточного століття Е. виявився у доктринах “пролетарської літератури”, у залученнях “ударників” до творчості.

Проти цих тенденцій спрямовано памфлети М. Хвильового (“Камо грядеши” та ін.). Висміюючи тих, хто з робітників і селян замість “корисних радянських журналістів” робить “нікому не потрібних віршомазів та інших борзописців”, він твердив, що нове мистецтво створять ті робітники і селяни, які є “інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми”, до того ж “етично чистоплотними”.

(2 votes, average: 4.00 out of 5)

Українські шкільні твори:

Ілюстративність у літературі Ілюстративність у літературі (лат. illustro – освітлюю, роз’яснюю) – надужиття в художній літературі зображально-описовими елементами, які покликані унаочнювати, конкретизувати певну думку, ідеологічну доктрину чи партійну...

Народництво Народництво – ідейно-просвітницький рух українства за звільнення з-під соціального та національного гноблення. Виник у першій половині XIX ст. в літературному середовищі, швидко еволюціонував від романтичних,...

Імітація Імітація (лат. imitatio, від imitor – наслідую) – наслідування, підроблення. Часто вживається в імпресіоністичних творах, особливо в поезії, задля увиразнення безпосередності враження: Дзень-дзень-дзень-дзень: Дзеленькають останні...

Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був “королем українського тиражу”. За життя гумориста...

Пригоди юного романтика (за романом “Острів скарбів”) “Острів скарбів”, який приніс його авторові всесвітню славу, є класичним взірцем пригодницької літератури. Книга, яка на перший погляд, проста й легка, за уважного прочитання постає...

Заангажована література Заангажована література (фр. litterature engagee, від engager – запрошувати, наймати) – література, перейнята пафосом суспільно-політичної, громадянської чи національної проблематики. З. л. – прояв соціальної відповідальності...

Сказання Сказання – фольклорний, літературний твір історичного і легендарного характеру, в якому розповідь про дійсні події і явища минулого поєднується з їх піднесено поетичною інтерпретацією. У...

МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВГЕН МАНДИЧЕВСЬКИЙ ЄВГЕН (псевд. – Фр. Улянович; 1873, с. Зарваниця Теребовлянського р-ну Тернопільської обл. – 1929, м. Кам’янка-Струмилівська, тепер Кам’Янка-Бузька Львівської обл.) – письменник і педагог....

Жанр літературно-художньої критики Жанр літературно-художньої критики – форма історично складених літературно-критичних виступів: проблемна стаття, оглядова стаття, літературно-критичний нарис, літературно-критична монографія, передмова чи післямова, рецензія, анкета, інтерв’ю, фейлетон, памфлет,...

Класицизм Класицизм – напрям у європейській літературі та мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст. Найбільшого розквіту досягає у Франції (XVII ст.),...

ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний,...

Водорості Водорості – мешканці води. Вони живуть у водоймах із червоною водою, солоної, а є й такі, які живуть на корі дерев. Водорості можуть бути одноклітинними,...

Як пов’язаний класицизм з античністю? На зміну бароко з його пишністю, декоративністю в Європу приходить класицизм (XVII – початок XIX ст.) з суворими приписами, вимогами й законами щодо художньої творчості....

Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури...

Герменевтика Герменевтика (грецьк. hermeneutikos – пояснюю, тлумачу) – у первісному значенні – напрям наукової діяльності, пов’язаний з дослідженням, поясненням, тлумаченням філологічних, а також філософських, історичних і...

Драма особистості в драматичному добутку Розкриваючи, у міру своєї реалістичної тверезості, неминучість відступів від цієї гармонії, з якими ми зіштовхуємося в реальній історії, мистецтво залишається формою твердження естетического ідеалу, “нагадуванням”...

Дивертисмент Дивертисмент (фр. divertissement – розвага) – призначена для розваги глядачів або відзначення якоїсь урочистої події сценка, цикл музичних, танцювальних і декламаційних номерів, що виставлялися в...

Обрії “Обрії” – тижневик, “присвячений справам літератури, мистецтва й науки”, виходив у Львові 1936-37. Видавав і редагував Б. Кравців. Серед авторів були Є.-Ю. Пеленський, Ірина Пеленська,...

Міфологізм Міфологізм – спосіб поетичної реалізації міфу у творах оригінальної літератури. Значення міфу в літературному творі не тотожне його семантиці у першозразку й залежить від культури...

Використання мікробів у господарській діяльності Розробка найбільш раціональних прийомів використання мікробів у господарській діяльності людини й свідома селекція мікробів стали можливі тільки після розробки мікроскопічних методів вивчення й з’ясування способів...

Відповіді до теми: “Із пісенних скарбів. Минувшина України у фольклорі” 1. Назвіть тематику найдавніших дум. У найдавніших думах змальовано страждання українців у турецькій неволі; уславлено воїнів-козаків; показано боротьбу українців за визволення; звеличено ватажків національно-визвольної боротьби....

Поглиблення поняття про історичний роман, художній образ, антитезу Історизм – поняття, яке склалося в літературі XІX ст. для позначення нового підходу до зображення минулого, коли письменник хоче зрозуміти і показати своєрідність більш або...

Веризм Веризм (італ. verismo, від лат. verus – правдивий) – реалістичний напрям в італійській літературі та мистецтві, сформований в останній третині XIX ст. під впливом класичного...

Реалізм Реалізм (лат. realis – речовий, дійсний) – один із ідейно-художніх напрямів у літературі і мистецтві XIX ст. Починаючи з 30-х, набуває розвитку у Франції, згодом...

Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники) Романтизм – напрям у мистецтві та літературі, що виник наприкінці 18 століття в Німеччині та поширився по Європі та Америці. Ознаки романтизму: – Підкреслена увага...

Життя та творчість Валерія Шевчука Валерій Шевчук – один із українських письменників, чий сміливий творчий старт відбувся в 60-х рр. XX ст., а змужніння, хай як то парадоксально звучить, випало...

Тип літератури (чеська, словацька, болгарська, сербська, хорватська, словенська) Другий тип літератури (чеська, словацька, болгарська, сербська, хорватська, словенська) сформувався в умовах іноземного гноблення, уповільненого културного розвитку й загального занепаду історичного життя. У результаті певні...

ПОЛІКАРП ПОЛІКАРП (кінець XII – перша половина XIII ст.) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерської лаври, протягом певного часу – ігуменом...

Поетика Поетика (грецьк. poietike – майстерність творення} – один із найдавніших термінів літературознавства, який постійно зазнавав внутрішньої змістової переакцентації у зв’язку із еволюцією художньої літератури. В...

Покритосеменние й квіткові рослини Основна особливість цієї групи – наявність квіток і покритосемянность. Семяпочка квіткових захищена від несприятливих впливів зав’яззю. Покритосеменние – найбільш пізня еволюционно й сама багата видами...