Я з вами жив заодно…
Редьярд Кіплінг
Сторінки життя і творчості
Коли ми чуємо ім’я англійського письменника Редьярда Кіплінга, одразу згадуємо про Мауглі, кішку, яка “гуляла, як сама собі знала”, або маленьке слоненя, якого жорстокий крокодил ухопив за хобот. Однак Р. Кіплінг – не тільки дитячий письменник. Він є автором цікавих повістей, романів, новел, а також прекрасних поезій, які порушують важливі філософські проблеми.
Його творчість сповнена глибокої тривоги за світ, розвиток земної цивілізації. Переживши разом
Джозеф Редьярд Кіплінг народився 30 грудня 1865 р. в м. Бомбеї (Індія). Його батько, Джон Локвуд Кіплінг, через фінансову скруту залишив Англію й посів місце викладача художньої школи в м. Бомбеї. Мати письменника, Еліс Макдональд, відома як авторка поезій. Редьярд Кіплінг полюбив Індію та її смаглявих мешканців ще з дитинства.
Батьки були дуже зайнятими, і його виховували слуги-тубільці, які розповіли маленькому Редьярдові чимало індійських казок, легенд і дивовижних історій.
Батьки послали Редьярда на навчання до Англії в закритий пансіон місіс Хеллоуей, де хлопчика ображали, били й принижували. Одного разу його тітка помітила, що Редьярд утрачає зір. Через деякий час мати віддала його на навчання в інший елітний заклад – Юнайтед Сервіс Коледж, де готували “слуг Британської імперії”.
Однак Редьярда не приваблювала військова кар’єра. Він захопився літературою. В юнацькі роки почав писати вірші, посилав їх у журнали.
На жаль, їх не друкували. Батьки оцінили їх належно набагато раніше, ніж професійні редактори. У 1881 р., коли Редьярдові виповнилося 16 років, вони видали власним коштом його збірку “Шкільні вірші”, а на закінчення навчального закладу допомогли синові влаштуватися на роботу в газету.
У 17 років Кіплінг повернувся в Індію й став працювати репортером “Цивільної та військової газети”.
Зауважте
У 1907 р. Редьярд Кіплінг першим серед англійців був нагороджений Нобелівською премією в галузі літератури.
Першу світову війну письменник зустрів із захопленням, та незабаром пересвідчився в безглуздості й жорстокості насильства: на війні загинув його син, якому він допомагав влаштуватися в армію. До кінця життя Р. Кіплінг жив самотньо, майже ні з ким не зустрічався.
Та справжня слава прийшла до нього після повернення в 1889 р. в Англію. У творах письменник описував яскраві події, про які він чув або в яких сам брав участь, прекрасну природу Індії і враження від зустрічей із людьми, сильними духом. У 1894 р. вийшла друком його “Книга джунглів”, у 1901 р. – роман “Кім”, у 1902 – “Просто казки”.
Редьярд Кіплінг любив подорожувати різними країнами, і скрізь його супроводжувала слава. Побував у Китаї, Австралії, Африці, Японії, тривалий час жив у США.
18 січня 1936 р. письменник помер у м. Лондоні.
Балада про Схід і Захід (1889)
Історія створення
За основу “Балади про Схід і Захід” узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської Індії. Місцевий “абрек” на ім’я Камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін за Камалем. Він наздогнав Камаля, відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. Однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть.
Усе закінчилося досить мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу. Переповідаючи цю реальну подію, Р. Кіплінг насичує її філософським змістом. У баладі йдеться не тільки про зіткнення двох чоловіків, двох ворожих сил, а й про конфлікт двох світів – Сходу і Заходу.
Це не лише сторони світу, а й утілення різних вірувань, позицій, світоглядів і, урешті-решт, – народів.
Дослівно перша фраза балади перекладається так: “Захід є Захід, а Схід є Схід, з місця вони не зійдуть”, але весь текст доводить думку про те, що, хоча Захід і Схід ніколи не зрушать з місця, людина з людиною, незважаючи на різницю в поглядах, національну й релігійну належність, завжди можуть порозумітися й зблизитися духовно. Це шлях до духовного єднання людства, від чого залежить доля Землі. Світосприйняття письменника відзначається особливою толерантністю.
Він утверджував думку про те, що немає Заходу без Сходу, а Сходу – без Заходу, що всі частини поєднуються в одному цілому, що світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої людини – увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття.
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!
Камаль з двадцятьма бійцями втік на заколотний кордон,
І лошицю Полковника він погнав у далекий горяний схрон:
Найкращу лошицю зі стайні вкрав, коли світать почало,
Дзвінкі підкови в лахи запнув і скочив легко в сідло.
І запитав Полковничий син, що водив дозірців загін:
“Хто скаже мені, де Камаль тепер, де схованку має він?”
Мохамед Хан, Резальдарів син, йому відповів тоді:
“Хто знає нічного туману шлях, той Камалеві знає путі.
Як смеркне – проскаче він Абазай, Бонар на ранок промчить,
Та путь одна – через Форт Букло йому до рідних угідь;
Як поскачеш ти швидше на форт Букло, аніж летітиме птах, –
Поможе Бог, до провалля Джехай заступиш йому ти шлях.
Коли ж його не догониш там, назад скоріше вертай,
Бо скрізь чаїться Камалів люд за страшним проваллям Джехай.
Там праворуч – скала, і ліворуч – скала, а між ними – ні деревця.
Там ти почуєш, як клацне затвор, хоч ніде не видно стрільця”.
На коня скочив Полковничий син, був гарячий кінь вороний –
Серце б’є, наче дзвін, шиї гордої згин, як шибениця, міцний.
Мчить юнак на коні, ось вже форт вдалині, і там чекає обід,
Але як злодія хочеш догнать, тоді баритись не слід.
І знову вершник в погоню летить швидше пташиних зграй,
Жене він коня, і вже здоганя втікачів під проваллям Джехай,
Жене він коня, і вже здоганя лошицю й Камаля на ній,
Курок пружний звів, лишень втікачів на постріл дістав вороний.
Він вистрілив раз і вдруге ще, та кулі пішли убік.
“Мов солдат стріляєш! – гукнув Камаль. –
Покажи, як їздити звик!”
У провалля Камаль повернув, і за ним син Полковника без вагань,
Вороний, мов олень, вперед летів, та лошиця мчала, мов лань.
Вороний вудила свої закусив – нелегкою була гора,
А лошиця вуздечкою грала – так рукавичкою леді гра.
Праворуч – скала, і ліворуч – скала, і між ними – ні деревця,
І тричі клацнув рушниці затвор, і не видно було стрільця.
Місяць прогнали з неба вони, б’є зорю вже стукіт копит,
Вороний, мов зранений бик, – біжить за ланню легкою вслід.
Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку:
Тоді Камаль повернув назад і звестись поміг юнаку.
Він вибив з руки його пістолет – там буть не могло борні,
“Надто довго життям, – промовив Камаль, – завдячуєш ти мені:
На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня,
Де б мій стрілець не цілив тебе, не ждала б де западня.
Якби я руку підняв й опустив, як виїхав на бескет.
Прудконогі шакали уже б давно збіглися на бенкет;
Варто було б кивком голови подати умовний знак –
І після учти не зміг би злетіть по горло ситий коршак!”
Йому відповів Полковничий син: “Що ж, нагодуй звірину;
Та перше розваж, яку сплатить муситимеш ціну.
Як тисяча шабель прийде сюди, щоб забрати мої кістки, –
Стільки за учту шакалів платить злодію не з руки!
Коні потопчуть твої поля, солдати твій хліб з’їдять,
Худобу заб’ють, хати розберуть на паливо для багать.
Коли влаштує тебе ціна і голодні твої брати, –
Шакали ж собакам кревна рідня, то клич, пес, їх сюди!
Але як ціна зависока тобі, скінчено усе до ладу:
Лошицю батькові поверни, дорогу я й сам знайду!”
За руку схопив Камаль юнака, і погляд його горів:
“Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів!
Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле,
Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле”.
Йому відповів Полковничий син: “Я мусив честь берегти.
В дарунок від батька лошицю візьми – бо справжня людина ти!”
Та лошиця підбігла до юнака і ластитись почала;
“Нас двоє сильних, – сказав Камаль, – та вона до тебе пішла.
Тож хай в дарунок від крадія тобі принесе вона
Вуздечку коштовну, моє сідло і срібні два стремена!”
Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук:
“У ворога ти відібрав один, а другий дарує друг!”
Камаль промовив: “Дарунок твій лише за дарунок прийму.
Твій батько сина до мене послав – я сина віддам йому!”
Свиснув Камаль; і син його по схилу гори збіг вниз, –
Як олень легкий, міцний і стрункий, як готовий до бою спис.
“Ось твій господар, – сказав Камаль, – він водить дозірців загін,
Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він,
Допоки я або смерть твоя не обірвуть цих пут назавжди,
Всюди за ним крізь вогонь і дим оборонцем вірним іди.
Хліб Королеви їстимеш ти, тож її борони закон,
І, як треба, зруйнуй свого батька дім, щоб у спокої жив кордон.
Кавалеристом відважним стань, тримайся твердо в сідлі,
І Резальдаром зроблять тебе, а я, може, помру в петлі!”
Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах,
І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах:
І братню клятву вони дали, розрізавши дерну настил,
На рукоятці та лезі ножа, і на імені Господа Сил.
Камалів син осідлав коня, лошицю – Полковничий син,
І двоє вернулись у форт Букло, звідки поїхав один.
Загін дозорців зустріли вони, і двадцять шабель в ту ж мить
Зблиснули грізно, готові кров хлопця із гір пролить.
“Не руште його! – Полковничий син гукнув своїм воякам, –
Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!”
Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох,
Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог;
Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів,
Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!
(Переклад Максима Стріхи)
Осмислюємо прочитане. 1. Яка строфа повторюється на початку й наприкінці балади? У чому полягає значення такого обрамлення? 2. Які події становлять сюжет твору? Що зумовлює динамізм розвитку сюжету?
3. Визначте частини композиції “Балади про Схід і Захід”. Який момент ви вважаєте кульмінацією? 4. Знайдіть приклади контрасту в тексті. Коли контраст зникає? 5. Охарактеризуйте головні образи – Камаля та Полковничого сина.
6. Розкрийте позицію автора. 7. Назвіть символи у творі, з’ясуйте їх зміст. 8. Визначте провідну ідею твору.
Порівнюємо. Визначте схожість і відмінність між образами героїв балади. Для обговорення.
Що потрібно для того, щоб об’єднати Схід і Захід, людей різних вірувань, рас, національностей?
Творче завдання. Підготуйте усну розповідь на тему “Як сильні стають лицем у лице, хоча вони із різних світів!” (8-10речень).
Якщо… (1910)
Коментарі. Редьярд Кіплінг – людина особливої вдачі. Він мав сильний і нестримний характер, їздив по всьому світу в пошуках яскравих пригод, які надавали смисл його існуванню, не раз помилявся, падав із вершин слави, однак умів знову підвестися й іти далі. Моральний кодекс справжньої людини втілено у вірші “Якщо…” (“If”). Це один із найгуманніших творів письменника, у якому проголошуються вічні цінності – честь, мужність, воля, відданість високій меті.
Вірш написаний у формі звернення до сина, цей твір можна сприймати як його духовний заповіт до всіх наступних поколінь.
If
If you can keep your head when all about you
Are losing theirs and blaming it on you,
If you can trust yourself when all men doubt you,
But make allowance for their doubting too:
If you can wait and not be tired by waiting,
Or being lied about, don’t deal in lies,
Or being hated, don’t give way to hating,
And yet don’t look too good, nor talk too wise:
If you can dream – and not make dreams your master;
If you can think – and not make thoughts your aim;
If you can meet with Triumph and Disaster
And treat those two impostors just the same;
If you can bear to hear the truth you’ve spoken
Twisted by knaves to make a trap for fools,
Or watch the things you gave your life to, broken.
And stoop and build’em up with worn-out tools:
If you can make one heap of all your winnings
And risk it on one turn of pitch-and-toss,
And lose, and start again at your beginnings
And never breathe a word about your loss;
If you can force your heart and nerve and sinew
To serve your turn long after they are gone,
And so hold on when there is nothing in you
Except the Will which says to them: “Hold on!”
If you can talk with crowds and keep your virtue,
Or walk with Kings – nor lose the common touch,
If neither foes nor loving friends can hurt you,
If all men count with you, but none too much;
If you can fill the unforgiving minute
With sixty seconds worth of distance run,
Yours is the Earth and everything that’s in it,
And – which is more – you’ll be a Man, my son!
Якщо ти залишаєшся собою,
Коли навколо всі давно не ті,
Якщо життя завжди береш ти з бою
І не втрачаєш віри у житті,
Якщо допомагаєш грішним людям
Позбутись їхніх вад і суєти,
Якщо ненависть знищуєш усюди,
Бо мудрості нема без доброти;
Якщо ти мрієш, не сховавшись в казку,
І мислиш, але мисль – не самоціль,
Якщо приймаєш Успіх, і Поразку,
І оплески, й каміння звідусіль,
Якщо твої слова перекрутили,
А ти від правди все ж не відступив,
Якщо твої створіння загубили,
А ти все знов зібрав і відродив;
Якщо усе поставивши на карту,
Ти не боїшся долею ризкнути,
А як загубиш, все почнеш спочатку,
Зібравши речі в нову дальню путь,
Якщо ти змусиш серце, нерви й тіло
Тобі служити довго у житті
І битися, коли уже несила,
А Воля кличе встоять в боротьбі;
Якщо в юрбі не втратиш напрям в крузі,
А з королем згадаєш бідний люд,
Якщо усі – від ворогів до друзів –
Тебе за честь і совість визнають,
Якщо живеш і дишеш в повні груди,
І сенс буття знайшов нарешті свій,
Тоді Земля тобі належать буде
І станеш ти Людиною на ній!
(Переклад Ольги Ніколенко)
Робота з текстом
Осмислюємо прочитане. 1. Визначте тему балади. 2. Охарактеризуйте образ ліричного героя твору.
3. Розкрийте значення повтору на початку строф (анафора).
Порівнюємо. Якщо ви володієте англійською мовою, порівняйте оригінал і переклад вірша “Якщо…”. Які домінанти оригіналу знайшли відображення в перекладі?
Творче завдання. Запропонуйте власний переклад окремих рядків (або строф) оригіналу.
Література і мистецтво
За творами Редьярда Кіплінга знято багато мультиплікаційних фільмів: “Мауглі”, “Слоненя”, “Кішка, яка гуляла сама по собі”, “Ріккі-тікі-таві” та ін. За допомогою Інтернету подивіться мультфільми (1 – 2 за вибором), висловіть свої враження про них.
– Які моральні проблеми в них порушуються?
– Напишіть сценарій власного мультиплікаційного фільму за мотивами “Балади про Схід і Захід”.
Перевірте себе
1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях Р. Кіплінга. 2. Висловіть власні враження про його твори. 3. Які проблеми порушуються у творах Р. Кіплінга? 4. Які ознаки балади виявилися в “Баладі про Схід і Захід”?
5. У чому ви вбачаєте своєрідність підходу автора до жанру балади?
(2 votes, average: 4.50 out of 5)