Ця тема – водночас проста і складна. Проста, бо немає людини, яка б не могла сказати, що таке хліб. Складна, бо надто символічною є ця річ для всіх нас.
Далі треба писати, що без хліба людина не проживе. Проблема в тому, який хліб мати на увазі. Так, хліб входить до денного раціону, мабуть, 90 % землян і в багатьох мовах символізує їжу як таку.
Але дуже небезпечно зупинятись тільки на житньому чи пшеничному хлібі. Думаю, тут треба говорити власне про людське щастя.
Найщиріші уявлення про щастя зустрічаємо у святкових побажаннях, коли зичать,
Чому ж ці люди йдуть із життя?
“Не хлібом самим буде жити людина…”. Наскільки правильні слова! Скільки суспільних експериментів (наприклад, соціалізм у СРСР та Китаї) провалилося через неврахування цього.
Неправда, що у здоровому тілі –
У багатьох тюрмах спостерігають ситуацію, коли кремезні “бугаї” виструнчуються перед худорлявими “авторитетами”, які беруть гору тільки силою духу. Та й у фізичному світі те ж саме – смерть приходить тоді, коли із сильного тіла виходить невидиме життя. І тут уже нічого заподіяти неможливо.
Людині для повноцінного існування духовний хліб потрібен так само, як і фізичний. Культура, освіта, переконання, внутрішня шляхетність, чуйність і такт – усе це потрібне гармонійній особистості. Але найбільше людині потрібен Хліб життя, Слово Боже. Довгі роки ми спочатку відкрито воювали з ним, а потім просто замовчували, прикриваючись розмовами про необхідність “бути як всі”, “головне – без крайнощів і збочень”, “це – моя особиста справа…”.
Тепер – унікальний час свободи і права вибору. Ніщо так не змінює людину на краще, ніж наслідування біблійних ідеалів.
Ми – свідомі особистості й не можемо ухилятися від складних рішень тільки тому, що “так роблять усі”, а “так не робить ніхто*. Настав час власної відповідальності. Для щастя потрібен хліб фізичний, але духовний – не обхідний.