ДОМАНИЦЬКИЙ ВАСИЛЬ (псевд. – Вітер, Василь Потребитель, Звенигородець, Колодянин, Колодянський; 19.03.1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського р-ну Черкаської обл. – 11.09.1910, м. Аркашон у Франції, похований у с. Колодистому) – письменник, учений-філолог, історик, бібліограф, фольклорист, етнограф, археолог, перекладач, редактор, видавець.
Народився в сім’ї священика. Навчався в київській гімназії, закінчив історико-філологічний факультет Київського університету (1900). Вчителював. Працював у журналах “Киевская старіша” та “Літературно-науковий
Співзасновник видавництва “Вік”. Дійсний член Київського товариства грамотності, дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця. Учень В. Антоновича.
В. Доманицький – автор численних наукових праць, зокрема таких, як “Козаччина на переломі XVI і XVII вв., 1591- 1603” (1904); “Словаки. Про життя та національне відродження” (1909); “Про Галичину та життя галицьких українців” (1909); “Піонер української етнографії Зоріан Доленга-Ходаковський” (1905); “Друкарська справа в Малоросії на початку XIX ст.” (1900); “Невідомі вірші ієромонаха Климентія”, “Вірші Данила
М. Доманицький – редактор “Історії України-Русі” М. Аркаса, а також першого повного видання “Кобзаря” Т. Шевченка (1907). Він є автором “Критичного розсліду над текстом “Кобзаря” Шевченка” (1906), статей “Як читається Шевченко”, “Брехати – не ціпом махати”, “Новознайдені поезії Шевченка”, “До бібліографічної літератури про Шевченка”, “Життя Тараса Шевченка”, “Наші обов’язки до пам’яті великого поета” та ін. Значних зусиль учений доклав до впорядкування хронології поетичної спадщини Т. Шевченка, провів велику текстологічну роботу над рукописами поета.
В. Доманицькому належать глибокі дослідження творчості Марка Вовчка (“Марко Вовчок (на основі нових матеріалів)”, “Авторство Марка Вовчка”, “Марія Олександрівна Маркович – авторка “Народних оповідань”, “В обороні мертвих од живих”, “Марко Вовчок про Куліша”), Він переклав з російської оповідання письменниці і віщав окремою книжкою її повість “Маруся”.
Популярними були його брошури: “Про сільську кооперацію” (1906), “Як хазяйнують селяни в чужих краях”, “Товариські крамниці (потребительські товариства)” (1906), “Селянська доля (про селян в Західній Європі, Росії та на Вкраїні)”. Брав участь у виданні думської газети для селян “Рідна справа”. М. Доманицький друкувався в часописах “Киевская старина”, “Літературно-науковий вісник”, “Записки Наукового товариства імені Шевченка”, “Громадська думка”, “Нова громада”, газетах “Діло” і “Рада”.
В останній регулярно вміщував статті під назвою “Листи з закордону”. Писав він також оповідання (“Смерть за правду” та ін.).
За активну участь в українському русі перебував під постійним наглядом поліції. Останні три роки проживав у вигнанні за кордоном.
Літ.: Чистому серцем. Пам’яті Василя Доманицького: Біографія, спомини, похорон. К., 1912; Павловський М. Хто такий був Василь Доманицький. К., 1920; Гуменюк М. Свіжий вітер //Вітчизна. 1965. № 2; Лобач-Жученко Б. Б. З нових матеріалів про Василя Доманицького // Рад. літературознавство.
1970. № 8; Лілова Л. Ю. Василь Доманицький – редактор творів Шевченка 11 Дослідження творчості Шевченка. К., 1992.
М. Дубина
(2 votes, average: 2.50 out of 5)