“Вік. 1798-1808” – тритомна антологія української літератури, присвячена 100-річчю виходу в світ перших трьох частин “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкували В. Доманицький та С. Єфремов. 1-й том (поезія) вийшов 1900 (перевидано 1902), 2-й і 3-й (проза) – 1902. Чимало творів (Т.
Шевченка, І. Франка та ін.) через цензурні перешкоди не могли потрапити до видання, а деякі (“Заповіт”, “Чигрине, Чигрине”) подано з вимушеними купюрами. Антологія увібрала багато цінних літературних надбань: вірші Т. Шевченка (“Минають дні, минають ночі”,
Крім творів першорядних прозаїків (П. Куліш, Марко Вовчок, О. Кониський, Ю. Федькович, І. Франко, Панас Мирний, І. Нечуй-Левицький, М. Коцюбинський, Б. Лепкий, О. Маковей та ін.), надруковані новели, оповідання, уривки з повістей менш відомих, які, проте, відіграли помітку роль в літературному процесі (Д. Маркович, Дністрова Чайка, В. Леонтович та ін.). Подано фотографії, біографічні довідки про письменників (переважно на основі їх автобіографій). “В.” – перша видана на європейському рівні кількатомна антологія, в якій об’єднані письменники Галичини і Наддніпрянщини. Антологію схвально сприйняла українська (І.
Франко) і зарубіжна (В. Морфілл) критика. З неї бралися твори для передруків, а також перекладів іншими мовами.
Назва антології перенесена з назви видавництва “Вік”, заснованого у Києві (1895) за ініціативою О. Кониського, В. Доманицького та редакції часопису “Киевская старина”, в якому за час існування (до 1918) було випущено, крім однойменної антології, 140 видань.