Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: “Чому півень заплющує очі, коли кукурікає?” (Бо йому читати не треба: знає напам’ять, що треба кукурікати.) Згадаймо ще декілька.
Кого Бог ніколи не бачить? (Такого як сам.)
Межи трьома дорогами одно високе стоїть.
(Церква.)
Повна піч
(Місяць і зорі.)
Вийшов дід у сімдесят літ, виніс унучку старшу від себе.
(Піп виніс чашу.)
Крикнула утка (качка) – на все село чутка, збіглися дітки, не одної матки.
(Дзвін.)
А без чого світ не буде?
(Без землі.)
Куди воно? До дому! Відкіль? З дому!
Чого? Само не знає, от так!
(Сонце.)
Стоїть дерево серед села, а в кожній хатці по гілячці.
(Сонце.)
По соломі ходить, та не шелестить.
(Сонце.)
За лісом, за перелісом, золота діжа сходить.
(Сонце.)
Серед двора-двора, лежить червона сковорода.
(Місяць.)
Лисий віл через ворота дивиться.
(Місяць.)
Ходить
(Трактор.)
Маленький, чепурненький крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов.
(Гриб.)
Летить птах через ліс, через дах – на полі сідає.
(Літак.)
Сам червоний, а чуб зелений.
(Буряк.)
Стукотить, грюкотить, мов сто коней біжить.
(Потяг.)
По синьому морі золотий човник пливе.
(Місяць.)
Гріє, гріє, припікає, всіх у воду заганяє.
(Сонце.)
Хто вміє на всіх мовах говорити?
(Луна.)
Сім братів, усі вони однакового віку, а імена в них різні.
(Дні тижня.)
Хто бачить свої власні очі?
(Той, хто дивиться у дзеркало.)
Без чого хату не можна збудувати?
(Без стін.)
У який горщик не можна веди налити?
(У повний.)
Котра тварина найсильніша?
(Слимак, бо він сам носить свою хату.)
Мама дітей годує, а сама все голодна.
(Ложка.)
Ішла баба з гір та несла сто шкір.
(Капуста.)
Хто ходить по лісу і шукає те, чого ніколи не загубив?
(Мисливець.)
Біжать чотири брати, переднім не втекти, а заднім не догнати.
(Колеса у возі.)
Що робиться з хлібом, коли його краєш?
(Меншає.)
Два віконця маю, добре про них дбаю, оба близько себе, як зорі на небі.
(Очі.)
Хата – не хата, вікон багато, є куди влізти, а нікуди вилізти.
(Сак на рибу.)
Двоє водять, двоє носять, а двоє тримають, якщо спіймають.
(Очі, ноги, руки.)
Хто йде – не мине і за бороду скубне.
(Калина.)
Є у мене такий півень, що попід землею ходить.
(Плуг.)
Що на ярмарку не купиш?
(Розум.)
(2 votes, average: 5.00 out of 5)