Всі ми прекрасно знаємо сюжет повісті авторства Гофмана під назвою “Крихітка Цахес”. Згідно нього, виродок Цахес, який не має в собі нічого доброго й цінного, отримав собі кілька золотих волосин, які змусили всіх навколо вважати його надзвичайно розумним, гарним і у всіх відносинах позитивним. З одного боку, зрозуміло, що це всього лише казка, яка не має нічого спільного з реальністю.
З іншого боку, ця повість не розрахована на одних лише дітей, в ній є якийсь філософський зміст, корисний для всіх.
І, прочитавши цю повість, я прийшов
Замість того, щоб поставитися до всіх
В кінцевому підсумку, справжню сутність Цахеса змогли побачити дійсно всі з тих, хто його оточував. І дуже неприємно від того, що відповідальність за свою власну оману і помилки вони переклали на цього жалюгідного виродка і невдаху, який не міг їм нічим відповісти. У підсумку вони його просто вбили.
Такі люди, як Цахес, існують не тільки в казках, а й у реальному житті. Саме це і дозволило мені зрозуміти і твердо переконатися в тому, що справа тут не тільки в золотому волоссі. Багато людей є самими справжніми нікчемами, однак, тим не менш, вони домагаються в суспільстві успіху. І оточуючі, не знаючи, що послужило причиною такого успіху, зазвичай починають схилятися перед людиною без будь-яких на те підстав. Цілком зрозуміло, що вони також можуть і швидко в ній розчаруватися, якщо така людина дала слабину.
З цієї причини не варто нікого переоцінювати, це призводить лише до негативних наслідків.