Нарис – жанр епічного роду літератури, тобто це розповідний твір, присвячений детальному художньому аналізу певних життєвих явищ, фактів, подій, постатей. Його своєрідність визначається документальністю, осмисленням письменником дійсних фактів свого часу. Цим нарис відрізняється від інших епічних жанрів.
У 40-х роках XIX ст. нарис з’являється в багатьох літературах, з часом інтерес до нього посилюється. І це закономірно, бо звернення до цього жанру дає змогу його авторові не лише узагальнити певні життєві явища і проблеми, а й висловити
Ця проблема, зумовлена реальним фактом тогочасного життя, дала поштовх письменнику до змалювання в повісті, а потім і в романі широкої картини життя селянства в дореформений і пореформений періоди.
Важливе місце посідав цей жанр у творчій спадщині І. Франка. Так, у нарисі “Дещо про Борислав” наведено певні історичні матеріали про місто, а також статистичні дані про зростання його населення, розвиток нафтових промислів, умови праці робітників. Його порівняння з Бориславським циклом оповідань і повістей письменника (“Борислав сміється”, “На роботі”, “Ріпник” та ін.) дозволяє виявити різницю між названими жанрами.
Нарис – оперативний жанр літератури, який дає змогу відгукнутися на найживотрепетніші питання часу.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)