Усі ми чогось хочемо. Усі ми маємо мрії. Усі ми чогось прагнемо. І часом здається це прагнення от-от перевищить межі дозволеного. Ми обдуримо когось, приховаємо щось, порушимо правопорядок, закон.
От саме в такі моменти і проявляється людина. Такі ситуації є лакмусовими папірцями нашої стійкості. І якщо ми вистояли, то можемо собою пишатися.
Серед нас величезна кількість спокус, тому так важко йти до своєї цілі. Так важко іти чистою дорогою. Але це робити, в першу чергу, необхідно не для інших людей, як може здатись, а для себе.
Тільки ви
Завжди більшість буде чинити неправильно. Завжди подаватиме неправильний приклад. Але не потрібно дивуватися цьому і тим паче піддаватися. Більшість завжди слабка і вибирає простіші, хоч зовсім не етичні методи просування. Це не є правильним.
Потрібно вибирати “чисті”, хоч важчі варіанти дій. У цьому полягає глибинна філософія життя, – правильного життя.
Жити правильно важко, інколи навіть дуже. Але це варте того. Незаплямована
Чиста дорога терниста, але фініш до біса приємний.
Ми по своїй природі не любимо напружуватись, тому так часто відвертаємось від істиного шляху. Проте варто пам’ятати, що робить нас людиною. Які вчинки визначають вірність наших дій.