Літературне читання 4 клас – О. В. Науменко – Генеза 2015
КРАСА СВІТУ В ХУДОЖНЬОМУ ТВОРІ
ЛІРИКА
Ліричні твори-роздуми
Не завжди в ліриці передано почуття, переживання, викликані картинами природи. Є твори, у яких поет міркує над життєвими проблемами, власними вчинками, дає їм оцінку.
ДМИТРО ПАВЛИЧКО
Дмитро Павличко народився в 1929 році на Івано-Франківщині. Вірші поета ваблять чарівністю художніх образів, глибокими почуттями. Ліричний герой його творів уміє відчувати красу навколишнього світу, страждає, коли не може
ПЛЕСО
Люблю я заглядати в плесо,
Очима досягати дна.
Там щука блискає, мов лезо,
І погляд мій перетини.
Одначе я дивлюся знову:
А що там глибше, що на дні?
Діряву місяця підкову
Я бачу в синій глибині.
Це дивина: вода прозора,
По дну застелена блакить,
І щука – мов ракета скора,
Яка до Місяця летить!..
– Чим приваблює плесо ліричного героя? Що він бачить у ньому?
– Знайди в тексті вірша порівняння.
– Уяви, що “очима досягаєш дна”. Про все. що бачиш, спробуй скласти казку.
СИНИЦЯ
Синичка дзьобала сало,
Прив’язане
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.
На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.
І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей1.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.
1Корифе́й – видатний діяч науки, мистецтва тощо.
– Чому синичка прилітала до хати в холод і теплінь? Доведи свою думку рядками з вірша.
– Як поет описує спів синички? Прочитай. Про що вона, на твою думку, співає людям?
А тобі зокрема?
ЯБЛУКО
На галузці яблуко висіло;
Каменем я кинув – перебив
Гілочку, аж серце заболіло.
І навіщо я таке зробив?
Не подумав. Лютий недотепа.
За добро я розплатився злом.
І стоїть коло дороги щепа,
Наче птах з підстреленим крилом.
Яблунько моя зеленокрила,
Може, ти й заплакала тихцем.
Ти для мене яблуко вродила,
Я ж у тебе кинув камінцем!
Засихає перебита галузь1,
І в душі горить, немов батіг
Совісті, а яблуко зосталось –
Мій важкий, хоч недостиглий гріх.
– Який вчинок ліричний герой вважав гріхом? Чи зрозумів він, що вчинив погано? Доведи рядками з вірша.
– Як поет називає яблуньку, з ким порівнює, якими словами картає себе? Уяви, що яблунька вміє розмовляти. Склади казку, у якій вона розповідає про те, що трапилося.
– Переглянь прочитані вірші Дмитра Павличка У яких з них є рядки: “Діряву місяця підкову я бачу в синій глибині”, “Із вдячності вона грала, неначе скрипаль-корифей”?
– Як ти розумієш значення вислову за добро я розплатився злом? З якого він вірша? А як синичка віддячила людям за добро?
1 Га́лузь – тут: гілка, галузка.
Коли твір відкриває свої таємниці
Під нас читання розмірковую, уявляю, придивляюся, прислухаюся
ЗЕРНИНА
У пшеничній зернині більш як сто казок, –
У пшеничній зернині схований колосок.
А в тім колоску – півжмені зерна.
А з того зерна колоски довжеленні
Знову добуде сила земна.
А з тих колосків – решето зерен,
А з решета зерен – зерен мішки.
А далі, а далі світ ясен і зелен
Вінком обів’ють золоті колоски.
І хліб наш, і хлібом осяяна пісня,
І місто, й веселка нового моста,
І все те, що є і що буде опісля,
В зернині було і з зернини зроста.
– Простеж за думкою автора, для чого потрібна пшенична зернина.
– Прочитай вірш виразно, за допомогою інтонації передаючи життєствердний настрій вірша.
– Який малюнок ти намалюєш за виділеним рядком?
– Прочитай вірш Івана Драча. Визнач, якою темою він пов’язаний з віршем Дмитра Павличка.
ЕТЮД1 ПРО ХЛІБ
Яйце розіб’є, білком помаже,
На дерев’яну лопату – та в піч,
І тріскотітиме іскрами сажа2 –
Мініатюрна зоряна ніч.
1 Етю́д – невеликий твір, присвячений якому-небудь питанню.
2 Са́жа – чорна порошкова маса, кіптява.
На хмелі замішаний, видме груди,
Зарум’янілий, круглий на вид.
Скоринка засмалена жаром буде,
Аж розіграється апетит.
В підсохлому тісті кленова лопата
Вийме з черені1, де пікся в теплі, –
І зачарується білена хата
З сонця пахучого на столі.
1 Че́рінь – дно печі, де горять дрова, місце в печі для випікання хліба та варіння страв.
2 Бі́лена – хата біла, чиста; покрита розчином крейди, вапна.
– Яким тобі вдалося уявити випечений хліб, який запах відчути?
– Із чим його порівнює поет?
– Як ти думаєш, хто ж спік хліб? Чому поет говорить невизначено: розіб’є, помаже?
– 3 яких слів ти відчуваєш, що поет бачив і знає, як випікають хліб, милується випіканням хліба і вже спеченим буханцем?
Чи знаєш ти?
Щоб хліб був пухкий, тісто замішують на дріжджах або на хмелю. У давнину й навіть зараз у печі випікають хліб на черені або на капустяному листку на черені.
Учасників жнив у народі називали женчиками. Першою починала зажинок найстарша жінка. Їй дозволялося нажати початкового снопа. Якщо в родині була дівчина на виданні, то з його зерен мали спекти весільний коровай. Найстарша жниця заводила зажинкову пісню, і її підтримували інші:
Живо, женчики, живо
Дожинайте ниву.
Будемо плести віночки
З золотої пшенички…
З оповідання Василя Скуратівського
“Як у серпні дбаєм, так зимою маєм”
– Визнач за заголовком, яка тема вірша Степана Жупанина “Ходімо в поле, сину”. Чи бував (бувала) в полі?
ХОДІМО В ПОЛЕ, СИНУ
Ходім весною в поле,
Любий сину,
Там хліб живе
В зелено-свіжих врунах1.
Пшеничну, житню –
Будь-яку стеблину
Земля леліє2,
Тепла, щедра, юна.
Ходімо влітку в поле,
Любий сину,
Там хліб живе
У буйному колоссі.
Тужавіють, повнішають
Зернини:
Краси такої ти не бачив досі.
Ходімо в поле
В гожі3 дні та в сльоту4
Трудитися, мій сину,
На землі,
Щоб ти пізнав,
Якої праці й поту
Хліб коштує
На ниві й на столі.
– Для чого батько запрошує сина в поле? У яку пору року, у які дні? Прочитай.
– Що тобі захотілося зробити, прочитавши вірші про хліб у полі, у печі, на столі?
1 Вру́ни (ру́ни ) – молоді густі сходи посівів.
2 Лелі́яти – оточувати ласкою, піклуванням.
3 Го́жий – тут: сонячний.
4 Сльота́ – хмарна, сира погода з дощем або мокрим сніг.
Повтори і пригадай
– Пригадайте, які вірші називаємо пейзажною лірикою Які вірші Тараса Шевченка про природу ви читали раніше? З якими ознайомилися в цьому розділі? Які картини природи описує поет, які почуття вони в нього викликають?
– Виберіть вірш, намалюйте до нього малюнок і підпишіть рядками з вірша.
– Хто автори опису Дніпра? У якому творі передано наростання тривоги, відчуття могутності Дніпра, а в якому – замилування його красою і величчю? Доведіть рядками з творів.
– Хто автор віршів, у яких є рядки: “сипле, сипле, сипле сніг”; “зсипає зорі пригорщами в сніг”; “вода прозора, по дну застелена блакить”?
– Прочитайте виразно вірш, у якому є рядки: “Місяченько світло і рожеве, й срібне кида-розсипає”? Хто автор вірша?
– У якому вірші Лесі Українки сосна розмовляла з вітром весняним? Прочитайте його.
– Якою темою об’єднано подані в розділі вірші Ліни Костенко? Прочитайте один з віршів виразно.
– У яких віршах описано красу й життєву цінність хліба? Як автори розповідають про це?
– Чи знаєте ви, чим жали хліб у давнину? Які пісні, що співали під час жнив, ви можете прочитати з пам’яті?
– Які вірші, прозові описи природи ви можете прочитати з пам’яті? Прочитайте деякі з них виразно один одному.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)