Покаянні псалми – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Скорочено

IX Це Ти створив мене таким – Неподужанним і слабким, Невільником, хоч без ярма, Немудрим з ясністю ума, Хитким, неначе терези, Веселим з усміхом сльози, Сліпцем, що ходить навмання З жагучим зором пізнання! Чи це приємно так Тобі, Що тяжко падаю в журбі, Що дух мій ламлеться, як скло, І рветься плоть, як барахло?

Скажи, навіщо був цей твір, Що напівянгол, напівзвір? Де ж у моїм єстві моє, Що само з себе постає, Що незалежне від Твоїх Жадань – невже це тільки гріх? Невже моє – це тільки зрив

Угод з Тобою та порив До тих непроясненних сфер, Де паном ходить Люцифер, Невже свідомість, плач і сміх, Це все Твоє – мій тільки гріх. О, Боже, розлучи земне З небесним – і врятуй мене!

Коментар “Покаянні псалми” Д. Павличка – це монолог ліричного героя про те, що ж він є, хто він, навіщо і яким його створив Бог. Чому він такий слабкий, а має так багато бажань і поривань? Невже все добре – від творця, а гріх – від людини?

Філософські роздуми про недосконалість людської природи, про бажання досягти гармонії втілені в поезії у чудову художню форму.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Покаянні псалми – ДМИТРО ПАВЛИЧКО Скорочено