Талант Лесі Українки як лірика найповніше розкрився в громадянській поезії. Розглядаючи вірші про завдання і обов’язки митця, роздуми про майбутнє, переконуємося, що образна думка поетеси органічно пов’язана з реальним життям, з найважливішими подіями того часу.
Перебуваючи в Італії, Леся Українка 1903 року написала поезію “Дим” – найкращу сповідь поетеси, яка перебувала далеко від України. Найсильніше у вірші звучить тема інтернаціональної єдності трудящих усіх країн, яких поетеса закликає виступити проти єдиного ворога
Безпосереднє зближення з тогочасною дійсністю – ось головне, що бентежить читача. Навіть окремі художні деталі виникають з реальних життєвих обставин, і ця правдивість дуже відчутна у творі. Соціальна типізація образів, підкреслені соціальні контрасти справляють таке враження, що поетеса пише про пережите нею самою. Ми відчуваємо гіркий присмак їдкого диму, він дере горло, заважає дихати, нагадуючи “дим в курній хаті там, на Поліссі… “
Дим стає центральним образом у вірші Лесі Українки. Він весь час виринає, снується – то в тунелі, то в курній хаті, то в’ється над комином
Багатство і бідність поруч – ось обличчя капіталістичного міста, як його бачила поетеса. А над усім – дим – і знову контраст: “Обличчя білить і чорнить одежу”. Буденними простими словами малюється картина побаченого. І логічно випливає з неї висновок про спільну недолю трударів різних країн.
Від жалю стискається серце Лесі Українки, її вражають картини убогості італійських робітників:
… з вікон визирали, мов привиддя,
Якісь бліді, невільницькі обличчя.
А над усім той дим…
Цей дим “краде людям сонечко веселе, п’є кров з лиця”, і так всюди – “скрізь комини високі непомірно… ” Як бачимо, дим, як символ капіталістичного визиску, пронизує весь твір. Він закликає до протесту, до об’єднання всіх робітників, селян, всіх пригноблених, бо той дим не знає кордонів, він не має меж, не розрізняє націй:
Той дим проник мені у саме серце,
І стиснулось воно, і заніміло,
І вже не говорило: чужина.
Поетеса говорить нам про інтернаціональну солідарність, люди мають триматися спільно, одностайно, щоб перемогти і стати вільними.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)