Твір по п’єсі Коломийца “Дикий Ангел”. Після ознайомлення із твором Олексія Коломийца “Дикий Ангел”, у мене виникли складні й неоднозначні почуття щодо героїв п’єси, їх учинков. Мені здається, що ця п’єса про елементарний батьківський егоїзм. Егоїзм одних батьків виявляється у вседозволеності, а інших – у причепливому контролі життя дітей.
Так і в п’єсі представлено два типи виховання, і обоє відображають батьківський егоїзм. Герой п’єси Крячко – пенсіонер, сусід Платона Ангела – не розуміє вчинки свого
У всім він висуває обвинувачення школі, комсомолу, куди його затягли, “тому що треба, щоб взрастала організація”, міліцію, що “ходить – руками в кишені”. От і сидить молодий Крячко у в’язниці, тому що до двадцяти років жив на всім готовому й виріс моральним калікою
Батько не займався вихованням сина, не вмів або не хотів привчати його до роботи, передоручив свою батьківську справу школі, комсомолу, міліції
Платон Ангел зовсім по-іншому виявляє свій нездоровий батьківський егоїзм. Сам він
Але це правило залишилося й тоді, коли діти стали дорослими, почали працювати, одержувати чималі зарплати. Батько продовжував контролювати всі їхні доходи, не вважаючись зі смаками молодих, з модою; сам вирішував, що кому купити, на що можна витратити гроші, а що почекає. Мало того, Платон намагається влізти й в особисте життя своїх дітей. Він дає оцінку відносинам сина Федора із замужньою жінкою Клавой, збирає в себе будинку цей любовний трикутник і, по суті, примушує Клаву зізнатися чоловікові в тім, що не любить і кидає його, хоча між нею й Федором ще нічого не вирішено
Платон уважає, що діти завжди й у всім повинні слухати його, а їхню долю він уже вирішить сам. Без батьківського дозволу – ні на курси англійської мови, ні нове плаття купити. От дітям і доводиться робити так, щоб батько не довідався: доня Таня приховує частину премії, а син Павлик замість того, щоб їхати на канікули на Північ заробляти гроші, таємно одружився. Він розумів, що заздалегідь повідомити батька про свої наміри – це значить просити в нього дозволу й натрапити на грізну заборону.
Оскільки діти вже розписалися й змінити нічого не можна, те Платон просто виставляє сина з невісткою за двері, хоча добре знає, що їхня любов може й не витримати “раю в курені”. Він сам говорить: “У курені живе бідність, а бідність перегризала горло любові, хоч який би вона не була!” Виходить, він розуміє, що щастю сина загрожує реальна небезпека, але батьківський егоїзм перемагає батьківську любов. Він прожив своє життя, а тепер хоче прожити життя своїх дітей. Декларує, що в Конституції треба записати: “Із шістнадцяти років – є свій хліб!”, а сам контролює кожний крок дорослих синів і доні
Допомагати, підтримувати й контролювати, нав’язувати свій спосіб життя – це в характері наших батьків. Говорять, що на Заході батьки опікуються дітьми до сімнадцяти вісімнадцяти років. Закінчив школу – і йди в біле світло, живи окремо, працюй, заробляй, учися й живи на власні гроші. А за це батька-маму можеш називати по ім’ю, як чужих людей. І нехай на старість не сподіваються, що син або доня будуть цікавитися життям батьків і доглядати за ними.
У найкращому разі допоможуть оселитися в будинку для старих людей і наймуть доглядальницю. А з іншого боку, не можна бути в сім’ї “диким Ангелом”, контролювати всі, відмовляти в самостійності вже дорослим людям
Істину необхідно шукати десь посередині: піклуватися про дітей, учити їх жити, привчати до роботи, виховувати в любові й вимогливості, але при цьому надавати можливість самостійно вирішувати свою долю
(2 votes, average: 4.00 out of 5)