Значення образу Платона Каратаєва в романі Л. Толстого “Війна і мир”

Значення образу Платона Каратаєва в романі Л. Толстого “Війна і мир”

Уже назва роману сповіщає про те, що в ньому будуть змальовані протилежні за характером люди і причини їхніх вчинків. Справді, протиставлені Наполеон і Кутузов, життя і смерть… Проте геніальність Толстого у сполучнику “і”, який з’єднує протилежне, бо лише у єдності двох протилежних рис людини і події полягає істина: не щось незрозуміле “середнє”, а саме сполучення крайнощів є місцем істини.

Ця ідея проведена й у образах двох селян – Тихона Щербатого

і Платона Каратаєва. Тихін був чи не найкращим бійцем у партизанському загоні: лише із сокирою у руках він міг і створити якусь корисну і водночас красиву річ, і розбити голову окупанту. Сильний, меткий, витривалий, він справді є втіленням всього вільнолюбного і творчого у російському народі.

Та не йому віддане серце автора.

Свого улюбленого героя Безухова письменник змушує зустрітися з полоненим солдатом Апшеронського полка Платоном Каратаєвим. Для Толстого Каратаєв – втілення народного, справжнього способу життя: велика, добра людина, з заспокійливими рухами, він уміє робити все, але “не добре

й не погане”.

Платон, всупереч своєму імені, не замислюється над життям: він, мов птах небесний, має денний хліб, він такий же внутрішньо вільний у таборі, як і у себе вдома. Його ніщо не обходить, крім найпростіших людських потреб. Він не віддає свою душу накопиченню матеріального.

Його життя радісне – бо ж життя!

Він стає для П’єра “уособленням духа простоти й правди”. Він навчить вчорашнього аристократа не зважати на життєві негаразди, він навчить Безухова природної правди, тобто такої, яка існує незалежно від потреби людини. Нарешті Каратаєв навчить розуміння простих потреб людей.

Так “барин” стане своїм серед сіромах, які, на своє нещастя, потрапили у пазури наполеонівської служби безпеки.

Але сам Платон жив серед людей відособлено, звикся зі злом, яке оточує людей, а часто просто існує у кожній людині.

Зло, яке ховається у “солдаті Апшеронського полка”, зветься примиренням із дійсністю. Це примирення подобається Толстому, але, як реаліст, він не може не показати, до чого призводить ця риса самого Каратаєва: Платона застрелили французькі солдати, коли він охляв і не мав сили йти далі з усіма полоненими.

П’єр переможе цю рису. З гірких днів полону він винесе як відкриття високе знання, що людина може стати сильнішою від жорстокої дійсності, внутрішньо звільнитися, хай би вона і була пригнічена обставинами власної долі. Людина не повинна складати зброю у віковічній боротьбі проти зла, яке панує в світі.

У цьому я і вбачаю основне значення образу Платона Каратаєва в романі “Війна і мир”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Значення образу Платона Каратаєва в романі Л. Толстого “Війна і мир”