Исследователей-медиевистов, філологів і істориком можуть зацікавити давньоруські рукописи й стародруки, а також деякі рукописи XVІІІ в., що зберігаються й Національній бібліотеці Хельсинкского університету й у невеликій бібліотеці монастиря Валаамо (“Новий Валаам”). Пропонована стаття містить короткий огляд цих творів. Попередньо ми загалом охарактеризуємо історію формування слов’янського фонду в Бібліотеці Хельсинкского університету. Університетська бібліотека була заснована й 1828 р. і з’явилася спадкоємицею Університетської
Нидающееся значення для поповнення фондів Бібліотеки (і Лбо) мала діяльність бібліотекаря, потім професори риторики Геника Портана (умер в 1804 р.), по суті засновника Національної фінської бібліотеки. Згодом по декреті імператора Олександра І в 1820 р. Бібліотека одержала право одержувати 1 екземпляр кожної публікації, що видавалася в Росії. Пиблиотека дуже сильно постраждала під час пожежі в 1827 р. (з 40 тисяч томів збереглося 800), але після нього посилено поповнювалася старими й новими виданнями
В 1828 р. у Росії був виданий закон про цензуру, у якому
Так, добутку, датируемие XVІІ в., надійшли від дирекції шкіл Чорноморського округу, серед них, наприклад “Зерцало богослов’я” Кирила Транквиллиона, “Казанье Двоє” Леоніда Карповича, що належали Екатеринодарской гімназії, у яку вони надійшли від українських козаків, переселених на Північний Кавказ за наказом Катерини ІІ.
Найбільш великим був так званий “александровский внесок” (1823 р.), що складався з великої бібліотеки великого князя Костянтина Павловича (на основі зборів бібліофіла І. А. Корфа, що зберігався раніше в Гатчинском палаці графа Г. Г. Орлова), а також з інших зборів, переміщених у Мармуровий палац. У складі того книжкового фонду, що надійшов із цього палацу, у Бібліотеку Хельсинкского університету, як стало тепер відомо, надійшла найцінніша бібліотека М. В. Ломоносова ( щоналежала раніше Г. Г. Орлову). Значне число книг М. В. Ломоносова, як з’ясувала радянська дослідниця Ю. П. Тимокина, містить поноси й приписки великого російського вченого. В 1843 р. у новому будинку Бібліотеки був виділений особливий фонд – “Російська бібліотека при Олександрівськом Університеті”, першим організатором і хоронителем якого став відомий славіст-філолог, згодом академік Я. К. Грот.
Його починання по розширенню російського фонду продовжували викладачі російської мови й літератури в Хельсинкском університеті – С. Барановський, М. Акаандер, Ф.-А. Норквист, В. Семенов
Для кращого збереження книг і зручного їхнього розміщення слов’янська секція Бібліотеки в 1974 р. була переведена в нове приміщення й у цей час нараховує 300 000 томів російських книг і 20 000 томів польських, чеських і інших слов’янських видань. Серед них щонайкраще представлені видання XІX в. Колекції попереднього й наступного періодів не зовсім повні. Книг, датируемих до 1830 р., усього кілька сотень, однак багато хто з них являють собою досить рідкі видання.
Фонди слов’янської секції тривалий час поповнювалися за рахунок цілого ряду приватних колекцій, отриманих за заповітом і з інститутських бібліотек. В 1959 р. Бібліотека одержала як внесок 13 000 томів, що належали монастирю Валаам, розташованому в центрі Фінляндії. Число придбань становить у цей час близько 5000 томів вгод.
Описаний же рукописів (245 одиниць), наявних у бібліотеці монастиря Валаамо – “Новий Валаам” (м. Куопио) показує, що це в псдавляющей своєї частини рукопису XVІІІ-XІX вв., є рукопису початку XX в. До середини XVІІ в. ставиться один рукопис “Книга про Зосима й Саватія”, 387 лл.). У межах теперішньої статті можуть бути отмочени наступні рукописи: “Духовні вірші Ломоносова”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)