Українська хата
Батьківська хата… Вона завжди є світом наших предків, які в ній народжувалися, робили перші кроки, вивчали перші букви, нарешті, з неї пішли різними шляхами здобувати щастя. Кожна українська господиня дбайливо доглядала своє житло. “Без господаря двір, без господині хата плаче”, – говорить народне прислів’я.
В Україні хати незвичайні. Чисті, вибілені, розмальовані кольоровою глиною, оздоблені витинанками, уквітчані пахучими травами. У інтер’єрі хати, в усій організації внутрішнього її простору відбиваються
Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ.
Українська хата – оригінальний витвір народу, самобутнє явище в історії архітектури. До житлового приміщення – власне хати – добудовують сіни з коморою або й другу хату через сіни. Фасад завжди має видовжену форму стін і високий дах. Враження низької тяготіючої до горизонталі стіни підсилюється ще й тим, що хата має великий винос даху, який приховує верхню частину стіни.
При будівництві народні майстри завжди тяжіли до симетрії, до
Велике значення мають світлотіньові властивості. Освітлена сонцем хата дає мальовничу тру світлої, темної і сірої площин. Зруб хати в лісових і гірських районах відкритий.
Рівні кінці зрубу без всякої спеціальної обробки демонструють прекрасну фактуру стін, їхню вагомість, міцність.
У лісостеповій та степовій смугах хата завжди побілена як зовні, так і всередині. Серед зелені садів вона виділяється білим кольором стін, а червоні й жовтогарячі плями (обводки вікон, дверей, призьби) надають їй веселого, сухого, теплого вигляду.
В Україні було чимало теслярів, які майстерно споруджували різні будівлі. Для будівництва дерев’яної хати, як звичайно, запрошували двох-трьох фахівців..Каркасно-глиновальковані, глинобитні хати зводили толокою, до якої запрошували сусідів, родичів. Серед них було кілька досвідчених у цій справі майстрів.
У інтер’єрі української хати простежується кілька зон: побутова, робоча, обрядова, культова. Відповідно до цього розміщувались основні меблі та предмети: в робочій – піч, мисник; в обрядовій – стіл у покутті; в побутовій – піл або ліжко, скриня.
Певна система спостерігається в обладнанні хати. Чітко простежуються три яруси, у формуванні яких важливу роль відіграли зв’язки обжитого простору з навколишнім світом: для нижнього ярусу – зв’язок з матір’ю-землею; для верхнього – з небом; середній ярус – людський світ.
До нижнього ярусу входять нижня частина стіни з лавами, підпіччя. Останні були природною межею світу наземного і підземного. Верхній ярус і стеля будинку – це свого роду небо, а сволок є символічним охоронцем будинку, свого роду межею, яку не сміють переступити злі духи.
Елементи середнього ярусу – стіни, двері, вікна і простінки – це проміжок між ідеалізованим світом і світом підземним. Вікнам і дверям відводилась роль з’єднувача людини зі світом. Батьківська хата… Для кожного українця вона є дорогою, неповторною. Змінилися з плином часу хати на будинки.
Головне, щоб не втратився зв’язок з минувшиною, де житлу, його оздобленню приділялася надзвичайна увага.