Гетьте, думи, ви, хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись.
Жити хочу! Геть думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки.
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна.
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на грру круту, крем’яную
Буду
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей.
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись.
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись.
Буду жити! Геть думи сумні!
1Без надії сподіваюсь! (Лат.)
Коментар
Вірш Лесі Українки Contra spem spero один із кращих не лише у творчості поетеси, а й у світовій літературі. Це своєрідна програма письменниці, її життєве кредо. Хоч пов’язана ця поезія з особистими обставинами життя Лесі Українки, її
Вона готова “на гору круту, крем’яную” “камінь важкий підіймать”, “крізь сльози сміятись” і “без надії таки сподіватись”.
ЛЕСЯ УКРАЇНКА
(1871-1913)
Лариса Косач народилася в м. Новоград-Волинському (тепер Житомирська область), в родині юриста Петра Антоновича Косача та відомої української письменниці, громадської діячки Олени Пчілки з роду Драгоманових.
У десять років, застудившись, Леся тяжко захворіла на туберкульоз кісток і відтоді все життя страждала від цього й боролася з хворобою. До школи дівчинка не ходила, займалася самоосвітою – вчила мови (знала їх понад десять), літературу, історію, навіть написала для молодших сестер підручник з історії.
З 1882 року сім’я Косачів проживала в с. Колодяжному поблизу Ковеля. Чарівна природа Волині вразила Лесю, й потім ці враження відбилися в її поетичній творчості.
Свої перші вірші, опубліковані у львівському журналі “Зоря”, Лариса підписала псевдонімом – Леся Українка (за прикладом дядька Михайла Драгоманова, що підписувався як Українець).
Леся Українка перекладає українською мовою твори М. Гоголя Г. Гейне, видає власну збірку поезій “На крилах пісень” і з того часу потрапляє під таємний нагляд поліції. Виходить її наступна поетична збірка “Думи і мрії”. Закохалася в студента-революціонера Сергія Мержинського, і його смерть від хвороби стала для неї тяжкою втратою
У 1903 році письменниця виходить заміж за вченого-фольклориста Климента Васильовича Квітку, разом записують спів кобзарів. Кілька разів Леся Українка їздить до Єгипту на лікування.
Померла в м. Сурамі в Грузії. її похорон у Києві на Байковому кладовищі перетворився на велику народну демонстрацію.
Окрім поезій, Леся Українка є автором кількох драматичних поем. Найвідоміші з них – “Лісова пісня” та “Бояриня”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)