Цикл

Цикл (грецьк. kyklos – коло) – ряд пов’язаних між собою явищ, які творять певну замкнуту цілість. У літературі – сукупність художніх творів одного жанру, які об’єднуються задумом автора в естетичну цілість. Послідовність творів, які включаються до Ц., визначається плинністю настрою ліричного героя чи розвитком внутрішнього конфлікту, переживання. Різні за мотивами, інтонаційно-ритмічною структурою, строфічною будовою, жанрами, твори Ц. витримані у спільному стильовому ключі, завдяки композиційній єдності набувають додаткової естетичної

вартості.

За спостереженням Д. Чижевського, вже :”барокові письменники часто прямували до циклізації віршів, до об’єднання їх у певні групи, сполучені якоюсь внутрішньою єдністю”. Відчуваючи надтекстову вартість, керуючись художньою інтуїцією, письменник включає твори, написані в один час, до різних Ц. або різночасові твори – до одного Ц. Характерні з цього погляду Ц. “Ритми” і “Хвилини” Лесі Українки. До циклізації лірики часто вдавалися І. Франко, П. Тичина, М. Рильський, Д. Павличко, Олег Ольжич, Б.-І.

Антонич та ін. Відомі епічні Ц.: повісті П. Панча (“З моря”, “Без козиря”,

“Голубі ешелони”, “‘Повість наших днів”); львівський Ц. романів Р. Іваничука (“Черлене вино”, “Манускрипт з вулиці Руської”, “Вода з каменю”, “Шрами на скалі”); київський Ц. історичних романів П. Загребельного (“Диво”, “Первоміст”, “Смерть у Києві”, “Євпраксія”).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Цикл