“Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”. – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний.
Іван Багряний. автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й добра. І природні стихії, і свавілля тоталітарного режиму, і лють людолова – все можна витримати, все перемогти, якщо надихаєшся могутньою волею до життя, гідного людини.
Ми бачимо Григорія у різних
Ми із захопленням розуміємо, що людяне серце юнака здатне співчувати, співпереживати і твердо вірити: чесна людина може кинути виклик цілій нищівній системі та вистояти у цьому двобої.
Та чи щасливий
Ні! Іван Багряний, який сам усе життя вірив у тріумф людської гідності, йдучи над прірвою, проголошує аксіому: “Сміливі завжди мають щастя”, як мав його Григорій Многогрішний, що не скорився жахливим обставинам, а “стрибнув у певну смерть, але не здався”.
…Сьогодні, коли наш народ зазнає чималих труднощів у відбудові незалежної держави, до нас повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя. Повергаються, щоб підтримати і надихнути, щоб своїми творами довести: щастя – це життя, повноцінне й вільне. А воля виборюється тільки чесними і сміливими вчинками.
Тому і знак тотожності між благородною сміливістю та щастям, на мою думку, є незаперечним.