Твір за романом А. Камю “Чума”. Роман-притча А. Камю “Чума” побудовано як низку монологів різних героїв, іше в цілому розповідь ведеться від імені доктора Ріє. Чому?
Спадає на думку, що багато в чому саме Ріє виступає носієм думки автора.
Із усіх героїв, які мають не тільки свою історію, а й свої сумніви перед загро-іою біди, здається, лише Ріє точно знає, що треба робити – укріпитися у сво-гму обов’язку і просто робити свою справу. Не ставати на коліна перед долею, не пасувати – ось що потрібно людині у скрутному становищі,
Така позиція зберігає від відчаю і сумнівів, надає впевненості.
Здається, лікар Ріє точно знає діагноз міста Орана і має намір попри псе лікувати хворобу. Не випадково головний герой Камю має професію лікаря. Може, в цьому і є найвищий обов’язок: бути свідомим свого призначення і сум-ііпно виконувати обов’язок щодня. “Єдине, що важливо,
Але Ріє не один у боротьбі. Йому допомагають Рамбер, Жозеф Гран, Тарру, бо кожен бореться з чумою по-своєму. Тож кожний має свій шлях до перемоги.
Тарру закликає бути співчутливим, Жозеф Гран – працювати над собою, над власним самовдосконаленням, над усім, що потрібне людям. Паплю бореться з власними сумнівами й поступово приходить до гуманістичної ідеї любові і прощення, як це не парадоксально з огляду на те, що Паплю – священик.
Кожен перемагає свою чуму – Коттар з і іркотою зауважує: “Єдиний спосіб об’єднати людей – це послати на них чуму”, і’О саме спільна біда робить людей більш гуманними, милосердними, толерантними. Згадаймо, що відбулося у місті: обличчя людей, що пережили чуму, ніби переродилися. Люди перемогли чуму в собі. І чи не найбільше cприяв тому доктор Ріє, який своїм прикладом надихав на перемогу перш за все над собою, над чумою зла.
Що, на думку Камю, може врятувати людство від чуми і від зла взагалі? Розповідаючи про історію боротьби з чумою в місті Орані, Альбер Камю використовує чуму як універсальну метафору зла в усіх його проявах та існуваннях.
Письменник попереджає, що може будь-якого часу настати такий день, коли чума розбудить пацюків і погонить їх здихати на вулицях щасливого міста. Що ж таке чума, на думку Камю? Перше значення очевидне: чума – це страшна хвороба.
Друге – “коричнева чума” – фашизм, на що недвозначно вказує дата подій в Орані – 194… рік. Третє – зло взагалі. Так Тарру говорить:
Мені достоту відомо, що кожний носить її, чуму, в собі, бо не існує такої людини в світі, так-так, не існує, якої б вона не торкнулась. На думку героїв роману-притчі, “мікроб чуми ніколи не гине, …він чекає на свій час”. Тож головною проблемою для всіх є проблема вибору.
Кожен має вирішити не стільки філософську проблему сенсу буття, скільки конкретну моральну дилему, яка визначить найближче Майбутнє героя, його екзистенцію. Так легко тут помилитися, схибити.
Тарру вважає, що шлях до злагоди й взаєморозуміння – це співчуття. А священик Паплю спочатку гадає, що чума – то кара Божа, а отже гинуть лише винні, людська воля тут нічого не варта. Але життя саме ніби скасовус його сумніви в тому, що цей світ – це абсурд і часто гинуть невинні. Зробити вибір – значить обрати добро чи зло в самому собі.
Рамбер, який спочатку так мріяв вирватися з Орану, раптом розуміє, що “соромно бути щасливим одному”, Він залишається допомагати боротися з чумою, бо інакше жити не зможе.
Так само вважає й Жозеф Гран, так діє й доктор Ріє. Для Ріє його діяльність не г подвигом, він просто сумлінно ставиться до свого обов’язку. Він вважає, що “не можна водночас лікувати і знати”, а часом треба рятувати людське життя всупереч “знанню” того, що це марно. Треба працювати і допомагати людям завжди, навіть всупереч надії.
Людина вільна у своєму виборі, а значить, має відповідати за все, що діється навколо. Це возвеличує людину по-справжньому. Від неї лише вимагається бути чесною, знати і виконувати свій обов’язок.
Саме це могло врятувати людину від будь-якого зла.