Комедія “Горі від розуму” була написана в роки створення таємних революційних організацій, членами яких були декабристи. Боротьба із численними супротивниками – дворянами-революціонерами, боротьба нового зі старим розпалювалася усе сильніше й сильніше, проникаючи в усі сфери життя. Бачачи цю боротьбу, безпосередньо в ній беручи участь, Грибоєдов у своїй комедії показав її з погляду передової людини, близького по поглядах до декабристів.
Людина цей головний герой добутку “Горі від розуму” Олександр Андрійович Чацкий. Він
Чацкий дивиться на життя по-іншому, ніж типові представники дворянського суспільства того часу. Він втілює в собі всі кращі риси декабристів, ні на крок не відступає від своїх ідей, готовий пожертвувати всім заради блага інших. Автор створює образ людини розумного, утвореного, що вміє відстоювати свою точку зору, що знає життя простих людей
Чацкий діє в інтересах усього російського народу,
Сам занурений розумом у Зефирах і в Амурах, Змусив всю Москву дивується їхній вроді!
А коли театр “прогорів”, те цих дітей він розпродав поодинці. Кріпосне право, на думку Чацкого, джерело всіх лих. Він виступає за проведення реформ за прикладом передових західних країн, але разом з тим герой рішучий супротивник дурного наслідування Заходу: Щоб винищив Господь нечистий цей дух Порожнього, рабського, сліпого подражанья, Щоб іскру заронив він у кому-небудь із душею, Хто міг би словом і прикладом Нас утримати, як крепкою вожжой, Від жалюгідної нудоти по стороні чужої. Достоїнство російської людини ображене в Чацком, ображене тим, що в середовищі дворянства “панує смешенье мов: французького з нижегородським”, тим, який бурхливий прийом зробили імениті москвичі безрідному французикові з Бордоіль, що приїхав і нашли, що “пещенням немає кінця, ні звуку російського, ні російської особи”. Чацкий уважає, що якщо вже переймати, то переймати тільки краще: Ах!
Якщо породжені ми все переймати, Хоч у китайців би нам трохи зайняти Премудрого в них незнанья іноземців… У комедії “Горі від розуму” головний герой у жартівливої, але точній формі показує далеко не смішні недоліки суспільства, що не може протиставити йому ніяких розумних доводів у свою користь
Головна зброя Чацкого вільні, влучні мови, слова, якими він описує своє відношення до “століття минулий” і характеризує окремих представників цього століття: Скалозуба – “сузір’я маневрів і мазурки”, Молчалина “низькопоклонник і ділок”. Що ж у відповідь на це вживає суспільство бездушних і вульгарних кріпосників? Подібно тому, як царат боровся з декабристами: арештами, посиланнями, твердою цензурою, це суспільство бореться “із мрійником, небезпечним”.
Воно повідомляє Чацкого божевільним. Герой змушений бігти з будинку Фамусова й з Москви, “шукати по світлу, де ображеному є почуттю куточок “. Якщо уявити собі подальшу долю Чацкого, те, здається, він стане одним з тих людей, яких згодом назвуть декабристами, виступ яких, як показує Грибоєдов, не увінчається перемогою, але яке не можна буде назвати й поразкою. “Чацкий зломлений кількістю старої чинності, нанеся їй, у свою чергу, смертельний удар якістю чинності свіжої, так визначає значення героя Гончарів у своїй статті “Мильон роздирань”.
– Він вічний викривач неправди, що заховалася в прислів’я: “Один у поле не воїн”. Ні, воїн, якщо він Чацкий, і притім переможець, але передовий воїн, застрільник і – завжди жертва”. Я думаю, що це висловлення можна віднести не тільки до Чацкому, але й до усім декабристам
(1 votes, average: 5.00 out of 5)