Син бідної селянки фрау Лізи, безглуздий виродок, до двох з половиною років так і не навчився говорити і добре ходити, Ц. лякав оточуючих своєю зовнішністю. Його павукові ніжки, голова, котра пішла в плечі, наріст на спині, схожий на гарбуз, в поєднанні з огидним характером викликали не жалість, а радше огиду. Добра фея пошкодувала Ц. і подарувала йому три чарівних золотих волосини, завдяки яким Ц. став здаватися всім, хто з ним зустрічався, красивим і розумним. Чудове перетворення змінює долю Ц., він потрапляє в маленьке князівство зі столицею Керепес,
Влада і сила зачарованих волосків безмежні: крихітку Ц. не тільки всі вважають красенем, мудрецем, але дивним чином все чудові якості і таланти, наявні в оточуючих його людей, приписуються цьому карлику і урод. Тільки одному з персонажів казки – студенту і поету, романтичному юнакові Бальтазарові – зрозумілий істинний образ Ц.
У нього свій рахунок до Д., який викрав Бальтазаром поетичний успіх, а потім заволоділа його нареченою, красунею Кандідо, осліплений, як і всі жителі князівства. Ц. продовжує підвищуватися, а Бальтазара оголошують божевільним,
Образ Ц. характерний для творчості Гофмана, у якого поетичне бачення світу поєднується з гострою сатирою. Таким памфлетом, викривальним боягузтво, байдужість і вірнопідданство німецьких міщан-філістерів, стала історія Ц. Цей образ пов’язаний не тільки з сатиричними тенденціями в літературі Німеччини, але і з фольклорною традицією. Орієнтацією на народні казки й перекази пояснюється і щасливий кінець. Образ Ц. – один з пророчих у творчості Гофмана.
Це свого роду пророкування колізії диктатор – влада – натовп, настільки актуальною і драматичною для Німеччини XX століття.