БРАТСТВА. Наприкінці XVI ст. в Україні й Білорусі виникають численні громадсько-політичні та освітні організації, названі братствами. На межі XVI – XVII ст. братський рух стає масовим.
Братські громади існували, як правило, при православних церквах і за своїм спрямуванням та обрядовістю були до певної міри й релігійними організаціями. Все ж їхня діяльність мала здебільшого світський характер. Братства мали свою скарбницю, свій суд. Вони засновували й підгримували школи, друкарні. Деякі братства опікувалися хворими та нужденними, будували
Всі важливі питання обговорювалися на загальних зборах; тут же обиралися й чотири старші брати, які керували братством до наступних виборів. Братства посилали своїх делегатів на сейми, на власний розсуд обирали проповідників і священиків, наймали вчителів і друкарів. Основну масу братчиків становили ремісники, купці та міський простолюд.
Як правило, братство отримувало свою назву від назви церкви, при якій воно було засноване. Так, найстарше в Україні Львівське Успенське братство існувало при церкві Успіння. Вже в 1585 р. тут було організовано школу.
У Львівській школі вчилися
Активну роль у громадському житті відіграли братства, що виникли в Рогатині, Дрогобичі, Перемишлі, Галичі, Києві, Луцьку. Окремі братства існували навіть у селах (Галичина й Волинь), були й жіночі братства. До Київського братства вступив гетьман П. Сагайдачний разом з усім Військом Запорозьким.
На базі Київської братської школи 1632 р. було створено Києво-Могилянську колегію.
У братських школах грунтовно вивчалися гуманітарні, зокрема філологічні, предмети – давньогрецька, старослов’янська мови, граматика, поетика, функціонував шкільний театр, що сприяло літературному процесу, поширенню освіти.
Літ.: Соловьев С. М. Братчики // Pyс. беседа. 1854. № 4; Флеров И. О. О православних церковних братствах. СПб., 1857; Коялович М. О. Чтения о западнорусских братствах // День. 1882. № 36 – 42; Ісаєвич Я. Д. Братства та їх роль в розвитку української культури XVI-XVIІ ст.
К., 1966; Пам’ятки братських шкіл па Україні кінця XVI – початку XVIII ст. К., 1988.
В. Хабаз
(1 votes, average: 5.00 out of 5)