Святослав – єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави, бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка. На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик “Іду на ви!” Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у недругів.
Багато воєн закінчив князь переможно, багато воєнної здобичі привіз до України. Одержував перемоги і над хозарами на Поволжі, і над болгарами на Балканах. Літописці розповідають про славний
Хитрі греки хотіли підкупити Святослава дорогими дарунками, які він роздав своїм прибічникам, а собі взяв тільки меч. Коли посли переказали про це імператорові, то він промовив: “Це хоробрий вождь, коли він усе роздав, а меч собі залишив; годі з ним воювати!”
Крилатими стали слова хороброго князя, промовлені воїнам під містом Доростелем: “Нема вже нам де подітися! Хоч неволею мусимо стати до бою, а не посоромимо ж землі руської та поляжемо тут кістьми, бо мертві сорому не мають. А втечемо, то буде нам сором на віки!”
Коли Святослав повертався з Болгарії до Києва, трапилося
На тій чаші був такий напис: “Чужого шукаючи – своє втратив!” Загинув князь Святослав молодим (тридцятирічним). Помстилися вороги йому за те, що не тільки захищав свої землі, а й ходив на чужі. Але його спадкоємець – син Володимир – продовжив справу батька й примножив славу України.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)