Бувають такі письменники, біографія яких говорить про них навіть більше, ніж їхні твори. Бувають і такі, чия біографія не менш цікава і повчальна, ніж іх поезії. На жаль, ми дуже мало знаємо про історію, звичаї, культуру Китаю, тим більш про культуру Китаю тих далеких часів, коли жили поети Лі Бо та Ду Фу.
Щоб краще зрозуміти їхні твори, нам треба хоча б познайомитись із їхніми життєвими сторонами. Відомостей збереглося не так вже й багато, але життєвий шлях кожного з цих митців справив на мене велике враження! Згідно зі свідченнями, що збереглись,
Найголовнішою наукою у цій філософії є вміння зберігати свободу, сприймати світ по-особливому, віднайти та зберегти гармонію своєї душі, а ще – спілкуватися із природою ніби з живою істотою, вміти чути і розуміти те, що говорить вітер, листя, вода, Звісно, це тільки поверхове сприйняття цього вчення, але з поезій Лі Бо ми розуміємо, що принаймні останнє вдалося юнакові дуже добре. Читаючи його поезії,
Багато років поет присвятив вивченню дао, але Лі Бо, як дізнаємося з його біографії, не був аскетичним відлюдником, байдужим до земного життя: кілька років він мандрував із “женсьо” – китайськими “робінгудами”, які намагалися відновити соціальний порядок так само, як це робив відомий британський герой. Саме цей період мандрів ліг в основу поезій, присвячених простим людям, несправедливості, якої вони зазнають. Пізніше Лі Бо провів ще кілька років з даосами, потім на нетривалий час повернувся “у світ”, де служив при імператорі Суань-цзуні, який був покровителем мистецтв та науки. Але скоро покинув столицю та повернувся до свого звичного життя, спілкування з однодумцями, мандрів.
Тоді ж Лі Бо познайомився з поетом Ду Фу, який був на кілька років молодший від нього. їхня дружба дуже вплинула на творчість обох поетів, літературознавці на зивають ‘їх “батьками віршів”. Жанрова форма, винайдена Лі Бо та Ду Фу домі нувала в китайській поезії понад тисячу років!
Поезії китайських ліриків здаються українському читачеві дещо несподіванії ми, але їхні провідні мотиви – описи природи, засудження соціальної несправедливості, роздуми про жорстокість війни та красу мирної праці – зрозумілі будь якому читачеві. Унікальність китайської поезії не в її тематиці, а в особливому ставленні до світу: у внутрішній гармонії ліричного героя, яка закладена глибоко в його душі і не може бути порушена навіть сумом чи сильними емоціями; у особливому сприйнятті природи; у несподіваних оригінальних образах та асоціаціях.
Прочитавши поезії Лі Бо та Ду Фу, познайомившись із біографією цих поетів, я не міг позбутися ірраціонального відчуття, що ці люди – ніби герої епосу, тобто цілком реальні, але настільки таємничі, загадкові, незрозумілі мені, що здається, ніби вони казкові персонажі китайської міфології… Звісно, все це не правда, адже Лі Бо та Ду Фу існували насправді (про їхнє життя збереглося до статньо свідчень), мандрували, розмірковували, створювали безсмертну поезію…
Але у моїй свідомості їхні твори та й їхні постаті залишаться десь на межі реаліності та міфу, такими собі міфологічними постатями давніх китайських мудреців – настільки вони здивували та вразили мене…
За легендою, Лі Бо загинув, коли плив річкою місячної ночі: тоді відображення місяця в воді настільки зачарувало його, що він потягнувся до цього відображення і, не втримавшись, випав з човна… Поезії Лі Бо зачаровують читачів по менше, ніж його зачарував загадковий місяць… Образи, створені Лі Бо, такі ж реальні, як відображення місяця у річці, і такі ж мінливі. Його твори дуже відрізняються від усього, що я прочитав у своєму житті, так само як і його постаті, його життєвий шлях унікальні.
Зрештою, життя Лі Бо було не меншим шедевром, ніж його твори, які назавжди увійшли в історію світової літератури.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)