Билина – епічні речитативні пісні, які в княжі часи виконували в Україні народні співці-музики. Внаслідок татаро-монгольського іга в ХШ-XIV ст. вони були занесені скоморохами в далекі, окраїнні землі княжої держави, поширилися на Уралі й у Сибіру. В Україні на зміну цьому старовинному епосу прийшли козацькі думи, пісні, легенди про боротьбу з турками, татарами та польськими загарбниками в XVT-XVH ст.
У Б. виділяють декілька циклів: багатий міфологічними мотивами дохристиянський (про богатирів Микулу Селяниновича, Святогора, Вольгу Всеславича,
З цього погляду українські думи, “Слово про Ігорів похід” краще зберегли особливості українського давнього дружинного епосу, ніж Б. Назву Б. запозичив із “Слова про Ігорів похід” у 30-40-х XIX ст. російський фольклорист І. Сахаров. Традиційна народна назва Б. – “старини”. Вживались й інші терміни – “історичні”, “билеві пісні”, “богатирський епос”.