“Розбирати жіночі образи, створені И. А. Гончаровым, значить пред’являти претензію бути великим знавцем віденського серця”, – помітив один з найбільш проникливих російських критиків – Н. А. Добролюбов. Дійсно, образ Ольги Іллінською можна назвати безсумнівною удачею Гончарова-Психолога. У ньому втілилися не тільки кращі риси російської жінки, але й все краще, що бачив письменник у російській людині взагалі. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не горіли
И вже в ньому ми бачимо ті риси, які завжди залучали російських письменників у будь-який женщи-не: відсутність штучності, красу не застиглу, а живу. “У рідкій дівиці, – підкреслює автор, – зустрінеш таку простоту й природну волю погляду, слова, учинку… Ні манірності, ні кокетства, ніякої неправди, ніякої мішури, ні наміру”.
Ольга чужа у своєму середовищі. Але вона не жертва, тому що в ній є й розум, і рішучість, щоб
Ледь Ольга проспівала “Casta diva”, він відразу “довідався” її. Не тільки Обломів “довідався” Ольгу, але й вона його. Любов для Ольги стає не тільки випробуванням
“Де вона брала уроки життя?” – із замилуванням думає про неї Штольц, що любить Ольгу саме такою, перетвореною любов’ю. Саме відносини головного героя роману з Ольгою дозволяють нам глибше зрозуміти характер Іллі Обломова.
Саме Ольгин погляд на свій коханого допомагає читачеві подивитися на нього так, як того хотів автор. Що ж бачить Ольга в Обломове? Розум, простоту, довірливість, відсутність всіх тих світських умовностей, які також далекі їй. Вона почуває, що в Ілля немає цинізму, але є постійне прагнення до сумніву й співчуття.
Але Ользі й Обломову не призначено бути щасливими. Обломів передчуває, що їх з Ольгою відносини
(2 votes, average: 3.50 out of 5)