Він відзначав: “Рабле – труднейший із всіх класиків світової літератури, тому що він вимагає для свого розуміння істотної перебудови всього художньо-ідеологічного сприйняття, (…) вимагає глибокого проникнення в мало й поверхово вивчені області народного смехового Творчості “. Бахтин виділив три основних види форм прояву й вираження народної смеховой культури: 1) обрядово-видовищні форми (свята карнавального типу, різні майданні смеховые дійства та ін.); 2) словесні смеховые (у тому числі пародійні) добутку різного роду: усні й письмові,
Звідси випливає нове подання про характер сміху в Рабле: це й не сатиричний, як уважали багато дослідників, і не чисто розважальний, бездумно веселий сміх, а карнавальний, амбівалентний: “Найбільшим