Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні.
Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується.
Мати проказує молитву, Семен повторює, але думає про своє. Раптом бачить, що сусідський пес підкрадається до їхньої комори, хлопець говорить про це матері, і та вихором вискакує за двері. Семен озирається по хаті, знаходить батьків недопалок і встромляє
Мати, побачивши це, б’є по губах і виганяє з хати.
Семен гірко ридає і йде в кропиву за клунею. Довго плаче-гуде й думає, як помститися матері. Спочатку думає, що краще йому вмерти, щоб мама пожалкувала, малює в уяві жалісливу картину, потім передумує і мчить на луг, куди його кличуть квітки.
Лягає горілиць і дивиться. Комар йому здається журавлем, стеблина трави – гіллястим деревом, а власне підняте коліно – горою.
У небі гуде волохатий джміль, пахне квітник-ліс і чуються радісні передзвони нового паламаря.
Коментар Хлопчик Семен сповнений енергії, яку ще не знає, куди застосувати.
Багата фантазія допомагає йому побачити замість квітів густий ліс, комара уявити журавлем, почути могутній, радісний передзвін природи.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)