Урок зарубіжної літератури 9 клас
УРОК № 1
Тема. Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське й українське бароко
Мета: ознайомити учнів з першим художнім напрямом, який охопив практично всю Європу, включаючи українські землі, його прикметами та особливостями; розкрити світоглядні позиції діячів бароко; розвивати навички сприйняття лекції та дослідницької роботи; виховувати почуття краси. Обладнання: ілюстрації, портрети відомих філософів і митців доби бароко.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація знань
“Мозковий штурм”
Пригадайте, що вам відомо з курсу історії про XVII ст.
(Короткі записи робляться на дошці або аркуші паперу формату А1.)
II. Мотивація навчальної діяльності
Учитель
Звелася люта велич нанівець –
Так церква у вогні знайшла кінець.
Вітрила ремонтує екіпаж,
Немов лахміття, звис наш такелаж,
Уламки скрізь. У тій шаленій грі
Було сигнальні збито ліхтарі…
(Переклад В. Коптілова)
Англійський поет Джон Донн порівняв свою епоху зі страшною морською бурею. XVII ст. – трагічний час
Та німецький богослов Мартін Лютер звинуватив самого Папу Римського в аморальності й злочинності, швейцарський богослов Жан Кальвін робив спроби побудувати республіку й у ній відродити в усій його чистоті і правдивості християнство, яке нібито занапастили католики за півтора тисячоліття. Де ж шукати пересічній людині душевні сили і моральну опору, кому вірити? Усе більше людей зневірювалось.
Саме про цю добу ми сьогодні розпочнемо розмову й ознайомимося з її характерними рисами. Основні запитання, на які ми сьогодні шукатимемо відповіді (запис у зошити):
1. Що таке бароко?
2. Якими є характерні особливості доби бароко?
3. Якими є визначальні ознаки епохи бароко?
4. Якими були загальні прояви стилю бароко в культурі?
5. У чому полягають особливості проявів стилю бароко в літературі?
6. Як стиль бароко відобразився в українській культурі?
7. Якими є особливості розвитку саме українського стилю бароко?
III. Робота над темою уроку
1. Вступне слово вчителя
– Філософи XVII ст. переконували: Бог подарував людині розум і серце. Людина повинна осягнути навколишній світ, такий привабливий, загадковий і прекрасний, але при цьому вона повинна покладатися лишена себе. І людина захотіла зрозуміти закони світобудови, покластися на власний досвід. В історії людства розпочалася нова доба, сповнена протиріч, суперечливих думок та почуттів – бароко.
2. “Броунівський рух”
Картка № 1
Що таке бароко?
Бароко (італ. barocco – дивний, химерний) – напрям у мистецтві та літературі XVI – XVIII ст., якому належить важливе місце в розвитку європейської культури. (Термін багатозначний, походить від португальської назви la perrola baroca – перлина (або мушля з перлиною) незвичайної форми.) Спочатку так назвали художній стиль архітектури й образотворчого мистецтва XVII ст. Потім цей термін поширили на музику й літературу. Сьогодні так називають усю культуру XVII ст.
У стилі бароко, що прийшов на зміну добі Ренесансу, поєднуються традиції готики і Ренесансу.
Картка № 2
Якими є характерні особливості доби бароко? Доба бароко стала добою справжньої наукової революції. Якщо в добу Відродження великого значення надавали шаленим учинкам, то для доби бароко головне – пристрасні роздуми про світ. Згідно з переконанням багатьох філософів XVII ст., людина, осягаючи навколишній світ, такий привабливий, загадковий і чудесний, повинна покладатися на власні розум і серце, довіряти насамперед власному досвіду. Художня система бароко надзвичайно складна, їй властиві мінливість, поліфонічність, ускладнена форма.
Література бароко характеризується поєднанням релігійних і світських мотивів та образів, тяжінням до різних контрастів, складної метафоричності, алегоризму й емблематичності, прагненням уразити читача пишним, барвистим стилем, риторичним оздобленням твору.
Картка № З
Якими є визначальні ознаки епохи бароко? Визначальні ознаки бароко
1) Знову перевага надається ускладненій формі (як у пізній готиці).
2) Людина не протиставляється Богові, а вважається найдосконалішим його творінням.
3) На відміну від світської спрямованості доби Ренесансу, в часи бароко всі напрями культури, як у добу Середньовіччя, набувають релігійного забарвлення.
4) Помітно посилюється вплив церкви і держави на людину.
5) Домінуючим є античний ідеал краси, але робиться спроба поєднати його з християнським ідеалом, тобто йдеться про поєднання краси духовної і фізичної, внутрішньої і зовнішньої, у цілому відбувається примирення традицій античної і християнської культури.
6) Як і в епоху Ренесансу, наука і мистецтво доби бароко звертаються до природи, але тепер природа не протиставляється Богові, а є засобом пізнання досконалості й милосердя Творця.
Окрім цих рис, зумовлених впливом попередніх традицій, бароко виробило й власні особливості.
– Динамізм, рух: у пластичному мистецтві – це любов до складної кривої лінії, на відміну від прямої лінії та гострого кута або півкола готики й Ренесансу; у літературі – це змалювання мандрівок, трагічного напруження, катастроф, сміливих авантюр. – Бароко не вважає найвищим завданням мистецтва пробудження спокійного релігійного або естетичного почуття; для нього важливіше зворушити, вразити людину. Така мета зумовлює певні вузько-стильові ознаки напряму: наявність гіпербол, захоплення парадоксами, гротеском, любов до антитез, пристрасть до універсальної всеохопності.
Картка № 4
Якими були загальні прояви стилю бароко в культурі? Найхарактерніші прояви цієї доби – містицизм, релігійний екстаз, реабілітація християнського аскетизму, захоплення жанром духовної пісні, поезії, у драматургії – звернення до жанру містерії. Герой літератури доби бароко болісно шукає над мету життя і вбачає її у втечі від світу, у служінні Богові, у стражданнях за християнську віру (наприклад, “Стійкий принц” іспанського драматурга Педро Кальдерона дела Барки (1600-1681) або “Катерина Грузинська” німецького драматурга А. Гріфіуса (1616 – 1664)). Образ мученика за віру домінує в живописі бароко (“Розп’яття Петра” П.-П.
Рубенса).
Визначальними у філософії та мистецтві, почасти й у масовій свідомості, стають ідеї про те, що все земне – тлінне, тимчасове, тутешнє “життя – є сон”, справжнє життя настає лише після фізичної смерті; реальний світ – долина страждань, які необхідно терпіти смиренно, очікуючи смерті та єднаючись душею з Богом. А звідси – барокові метафори: життя людини – троянда, що швидко в’яне і перетворюється на колюче й сухе стебло; людина – недогарок; звідси ж алегоричні персонажі – Смерть, Доля, Віра тощо; вірші, збірки під заголовками “Цвинтарні думки”, “Похоронні пісні”.
Картка № 5
У чому особливості проявів стилю бароко в літературі? Митці Ренесансу цінували простоту і структурну доскона-лість твору, митці бароко структуру розуміють як схематизм, простоту замінюють вигадливістю, надуманістю, пишномов’ям. Для них мистецтво – це часто забава, гра розуму. Розвивається пристрасть до алегорій, з’являються алегоричні драми, поеми, вірші. Важливого значення набуває зовнішній вигляд твору, тексти віршів набувають форми хреста, чари, ковадла, колони, ромба, стають популярними акровірші.
Поети бароко часто бавляться нанизуванням вигадливих метафор, порівнянь, антитез. Наприклад, “любов зв’язує золото з крицею, пряжу – із шовком, спонукає кропиву тягтись до шляхетної троянди, до перлин кладе сміття, до вугілля кладе крейду і часто прищеплює дикому дереву солодкий плід”.
Проте стиль бароко має вади: часом надто велика перевага зо-внішнього змісту над внутрішнім, “чиста” декоративність змушує глибокий сенс, внутрішній зміст твору ховатися або відходити на задній план; ще не безпечнішим є намагання перебільшити, посилити напруження, контраст, щоб вразити читача, глядача,- це призводить до надмірного замилування формою; у літературі – до переобтяження творів формальними елементами.
Картка № 6
Як стиль бароко відобразився в українській культурі?
У різних культурах і літературах стиль бароко складався не-одночасно. Серед країн православно-слов’янської культурної спільноти стиль бароко почав формуватися і набув значного розвитку в Україні та в Білорусії, що контактували безпосередньо з польською та західноєвропейською культурами доби бароко. Крім цього, на розвиток стилю бароко впливали і власні, національні, джерела: києво-руські та фольклорні, що проявлялися на різних рівнях цього напряму – “високому”, “середньому” та “низькому”. Бароко в історії української літератури трактувалося по-різному, часто неадекватно. Уперше дослідив напрям бароко як естетичну систему Д. Чижевський у монографії “Український літературний барокко” (Прага, 1942-1944), але лише на XI Конгресі слов’яністів у Празі 1968 року вчені винесли питання слов’янського бароко, зокрема українського.
Його розквіт в українській літературі припадає на ХVІ-ХVІІІ ст. і вплив простежується на різні жанри, зокрема поезію Лазаря Барановича, Івана Величковського, Григорія Сковороди та ін. Взірцем барокових віршів є збірка “Курйозної поезії Івана Величковського млеко от овци, пастирю належноє”. Серед прозових творів стиль бароко найбільше проявляється в ораторській прозі (збірників проповідей Лазаря Барановича “Меч духовний”, “Труби словес проповідних”; Іваника Галятовського “Ключ розуміння”; Антонія Радивиловського “Огородок Марії Богородиці”, “Вінець Христов”) та козацьких літописах Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка.
Картка № 7
Якими є особливості розвитку саме українського стилю бароко?
В Україні доба бароко проіснувала близько двохсот років і стала наступним етапом (після доби Київської Русі) розквіту української культури, передусім архітектури, літератури, освіти, громадянсько-політичних інституцій, самоврядування. Це зумовили такі чинники:
А) саме стиль бароко виявився найближчим емоційній, романтичній, схильній до врівноваження різних начал українській душі;
Б) того часу в Україні було послаблено, а на певний період і зовсім зникло, колоніальне ярмо, побудовано досить сильну гетьманську державу, що всіляко сприяла розвитку культури (особливо за часів Івана Мазепи).
Особливості доби бароко в Україні
– В українському напрямі бароко духовні (релігійні) складники значно переважають над світськими. Хоча й не бракувало останніх: маємо світську лірику, новелу, хроніку, лист, науковий трактат, світські елементи в драмі.
– Античність приходить в українську культуру вже після того, як закінчилось протистояння культури й християнства. Популярними стають антично-міфологічні образи: релігійну лірику охороняють давньогрецькі музи, Пресвята Діва часом ототожнюється з Діаною, хрест порівнюється з тризубом Нептуна, у містичних трактатах з’являються амури, купідони. Загалом напрям бароко утвердився в українській літературі без жодного опору й боротьби, просто для нього давно вже був готовий духовний грунт.
– Мовою, на якій створювались зразки української літератури в добу бароко, принципово залишилася церковнослов’янська, як і в попередній період. Увібравши в себе велику кількість елементів народної мови, вона, на жаль, не мала жодних певних норм. На мову цієї пори значний вплив мала українська народна мова, польська й – зрідка у другій половині XVIII ст. – російська.
– Елементи стилю бароко з’являються уже в стилі І. Вишневецького (тривалі періоди, нагромадження паралелізмів, сміливі антитези, скупчення формальних прикрас). Впливу бароко зазнали творчість Мелетія Смотрицького, а також віршування Кирила Транквіліона Ставровецького, повною ж перемогою бароко було утворення Києво-Могилянської академії, цілком барокової за суттю. Серед письменства цієї доби вирізняються такі постаті, як Петро Могила, Іван Величковський, Стефан Яворський, Іван Мазепа, Феофан Прокопович, Дмитро Туптало, Григорій Граб’янка, Самійло Величко, автор літопису Самовидця.
Але найяскравішим представником українського бароко був Григорій Сковорода.
Методичний коментар
“Броунівський рух” – прийом, за допомогою якого за короткий проміжок часу учні вивчають великий за обсягом теоретичний матеріал і повідомляють його зміст однокласникам. Іншими словами – “навчаючись сам, навчаю інших”.
Клас об’єднується у групи. Кожна група отримує картку з текстом. Після прочитання й обговорення змісту тексту члени групи переходять до інших груп, повідомляють їм здобуту інформацію.
Процес переходу від групи до групи завершується після того, як кожен учень класу отримав увесь обсяг теоретичного матеріалу, що вивчається.
3. Узагальнення матеріалу
Учитель. З огляду на спробу поєднання у творах романтичного й реалістичного, на пошук золотої середини між крайнощами роздвоєної людської натури доба бароко, з одного боку, була добою буйного розвитку природознавства і математики, а з іншого – добою розквіту багатослів’я, великої (“тридцятилітньої”) релігійної війни, добою великих містиків та філософів – ідеалістів (Сведенборг, Кант, Сковорода). Людина доби бароко або усамітнюється з Богом, або, навпаки, поринає у вир політичної боротьби, перепливає океани в пошуках нових колоній, втілює плани поліпшення стану всього людства за допомогою політичної (проекти штучних мов) або іншої реформи.
IV. Рефлексія
Написання сенкану на гему “Бароко”
Методичний коментар
Сенкан – п’ятирядковий неримований вірш, який складається за схемою:
1 рядок – слово – тема (іменник),
2 рядок – 2 прикметники (означення теми),
3 рядок – 3 дієслова (активність, дієвість, пов’язана з темою),
4 рядок – фраза з чотирьох слів (трактування теми або ставлення до неї),
5 рядок – слово – висновок (іменник, синонім (або висновок) до теми).
Приклад сенкану
Бароко,
Несподіване, непередбачуване,
Вражає, дивує, стверджує,
Почуття в стані афекту,
Перлина.
V. Домашнє завдання
Із літературознавчого словника виписати визначення терміну бароко; підготувати повідомлення про особливості культури доби бароко (4-5 учнів); дібрати ілюстративний матеріал до епохи бароко (використати підручник історії середніх віків, літературні довідники).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)