Артистична краса

“Артистична краса” (“поетична краса”) – синонімічні терміни І. Франка, які в його естетичній концепції Передають поняття про красу художнього твору. У статті “Леся Українка” він писав: “Поетична красота, се не є сама красота поетичної форми, ані нагромадження якихсь нібито естетичних і гарних образів, ані комбінація гучних слів. Усі ті складники тільки тоді творять дійсну красоту, коли являються частями вищої цілості – духовної красоти, ідейної гармонії”. А в праці “Із секретів поетичної творчості” у підсумковому

розділі “Що таке поетична красота?” зробив висновок, що “в артистичній творчості краса лежить не в матеріалі, що служить їй основою, не в моделях, а в тім, яке враження робить на нас даний твір і якими способами артист зумів осягнути те враження”. У контексті Франкових роздумів про літературу та ін. види мистецтва слово “артист” вживається в сучасному значенні митець, отже, “артистична краса” – в значенні “художня краса”, краса мистецтва, або “артизм”, “артистизм”.

До речі, в такому значенні вживали поняття “А. к.” сучасники І. Франка – модерністи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Артистична краса