У всіх добутках російських і закордонних письменників можна зустріти античні мотиви. Античні письменники залишили найбагатшу спадщину у вигляді різних легенд про богів і героїв, а також про древні війни. Товстої, як і Гончарів, Тургенєв і безліч його попередників, використає античні мотиви й античний символізм. Це проявляється в описі деталей і в переклику із сюжетами з античної літератури
По ідейній композиції ” Війна й мир” нагадує поеми Гомера: наявність незв’язаних сюжетів, одночасно життєвих рад і лірики, філософії й великої
Дія відбувається в салоні Ганни Павлівни Шерер. Вона, Элен і Ліза є центрами кружків, що утворилися під безустанною увагою господарки будинку. Товстої порівнює світські розмови з веретенами, які були пущені й рівномірно, не вмовкаючи шуміли. В античній літературі відома Легенда про три парки – богинях долі, у яких були нитки життя. Цими трьома богинями можна вважати Элен, Лізу й Ганну Павлівну.
Ганна Павлівна як би вирішує долю сина князя Василя, передаючи
Ліза шиє протягом усього розмови, як древня богиня долі, пряде й зупиняється тільки в цікавих місцях, як би вирішуючи хід майбутніх подій. Вона ж сприяє приїзду Анатоля до князівни Марье й неї батькові
Одним з основних моментів, пов’язаних з богинями долі, є в’язання Наташи в постелі хворого Андрія Болконского. Крім того, по переказах древніх, доля коханого перебуває в руках жінки. Наташа сидить у постелі при свічі й в’яже, раптово клубок скачується з колін, і вона, нахиляючись, перестає в’язати, тим самим як би перериває життя Андрія.
У цьому ж епізоді є зв’язок з іншою богинею античності – богинею смерті. У Древній Греції вона завжди ходила зі свічею. Свіча гасне – життя кінчається. Коли Наташа нахиляється за клубком, вона загороджує свічу від Андрія, у цей момент він розуміє, що вмре
Мотив долі присутня й при описі Толстим Лисих Гір у роки війни. Протягом всієї війни мужик плете постіл, як би доводячи, що життя триває й під час війни. В епілозі можна знову зустрітися з мотивом в’язання.
Цього разу в ролі богині долі виступає Ганна Макарівна, що в’яже панчохи для Миколи. Товстої збирає в будинку Миколи й князівни Марьи всіх героїв, які вижили у війні, і показує, що життя їх триває
Персонажем, дуже схожим на героїню з “Одиссеи”, є Элен (у Гомера – Прекрасна Олена). Товстої пише про її античну красу, у неї були золоті волосся, як і в Прекрасної Олени. Вона є як би нагадуванням про Троянську війну, Троянська війна була війною між царями.
Війна 1805 року теж була війною між двома імператорами. Можна вважати символичним відображенням Троянської війни салон Ганни Павлівни Шерер. А словесні дуелі між Пьером, князем Андрієм і іншими особами в салоні – боротьбою між героями. Троянська
Війна пагубна для її учасників. Умирає дружина Болконского, а згодом і він сам
Із древніх часів житлом богів, які допомагали людям і захищали їх, були храми. Поки йшла війна, двері храму були відкриті. Князь Андрій прагне до миру.
Саме тому у своїх снах він увесь час намагається закрити двері, але не може. Із цим же зв’язаний проект вічного миру, що Толстой намагається передати у своєму добутку. Те, що князь Андрій не може закрити двері, доводить, що шлях до вічного миру важкий
Ще одним згадуванням з давньогрецької історії й літератури є бажання Пьера вбити Наполеона, щоб урятувати Росію. Плутарх описав подвиг Сцеволи, що хотів убити царя етрусків, щоб зняли облогу Рима, але в нього нічого не вийшло. Пьер також не зміг убити Наполеона, але результат був досягнутий.
Наполеон пішов з Москви. Цар етрусків морально зрозумів Сцеволу й простив його. Генерал Даву, якого всі вважали “другим Аракчеевим” Наполеона, усього лише обмінявся поглядами з Пьером і як би відпустив його.
Найважливіше місце в “Війні й світі” займають Хмари. По античних переказах, перемагав у війні той, хто дружив із хмарами. Існувала Нефела – богиня хмар. А князь Андрій любив хмари, і тому удача супроводжувала князеві Андрієві у війні.
Росіяни в Аустерлице програли через те, що був туман, а туман виникає при хмарах. Виходить, у той момент Наполеон дружив соблаками.
Тісно пов’язаний із хмарами й небом мотив птаха. В античних легендах богом смерті був бог Птах з головою сокола. Перед Бородінським боєм низько над полем пролетів сокіл. Це можна вважати символом великої кількості смертей і загиблих у бої. І дійсно, Бородінський бій приніс величезні втрати обом арміям
Іншим символом смерті в античній літературі була ріка. Андрій Болконский умер біля Волги в Ярославлі. А ряд боїв з Наполеоном до Шенграбенского були пов’язані з мостами через ріки, у битвах за які загинуло багато людей
В античній історії був відомий випадок, коли спартанці, захищаючи рідну землю від персів, загинули все до єдиного. Військо перського царя в багато разів перевищувало спартанське, і їх перебили повністю. Але інше грецьке військо за цей час встигло зібратися воєдино.
Прикладом подібного подвигу в романі може служити загін Багратіона. А прикладом справжньої стійкості, відсутності страху смерті й чисто спартанського характеру може служити загін солдатів під командуванням Андрія Болконского в Бородінському бої
Отже, античні мотиви відіграють більшу роль у романі “Війна й мир”. Вони служать для окреслення персонажів, при зображенні війни, миру, долі, життя й смерті. Крім того, античні мотиви здійснюють зв’язок “Війни й миру” із сучасністю й роблять роман позачасовим добутком
(2 votes, average: 5.00 out of 5)