Доля закинула ліричного героя (він же й автор) далеко на чужину. Усе добре – цивілізація, розваги, тільки героєві самотньо, тоскно без рідної Херсонщини, старенької батьківської хати, маленької річечки й привіту рідних та близьких. Усе це йому сниться, пригадується, ятрить серце, але повороту немає, і мати вже, напевне, перестала очікувати сина.
Виявляється, що туга за батьківщиною – одне з найболючіших почуттів, і поет добре відчув це на собі.
Вірш складається з п’яти частин, кожна з них має свій ритмомелодійний малюнок відповідно
– До кого звертається поет у творі?
– 3 якими образами асоціюється поетова Україна?
– Про які деталі поетового “українського” життя ви дізналися?
– Який прийом використовує автор у вірші? (Антитезу: протиставляється життя в Україні і в еміграції).
– 3 якими образами автор пов’язує еміграцію?
– Що ви можете сказати про композицію вірша?
– Визначте мотив другої частини поезії. (Для поета еміграція – смерть).
– Визначте тему та ідею поезії.
– Чи можна вважати вірш автобіографічним?
– Дослідіть художні засоби поезії. (Епітети: “убогий митар”, “вогненний слід”, “сіре поле в чорних круках”, тавтологія “Ая тут, на чужинних бруках, Чужий – несу чужий тягар”, оксиморон “страшна краса” та ін.).