” О слово рідне! Орле скутий!.. ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті.
ПАСПОРТ ТВОРУ
Рід літератури: патріотична лірика.
Жанр: вірш-медитація (історико-філософське осмислення ролі рідного слова, загалом митця в історичній долі народу).
Мотиви: Щире захоплення рідним словом; гнівне картання тих, хто його нищить ізневажає; заклик любити й берегти рідне слово.
Віршовий розмір: Чотиристопний ямб.
Художні особливості: три частини композиції виконують роль тези, антитези
У серці автора виникає біль через зневажливе ставлення до рідної мови й історичне безпам’ятство співвітчизників.
Наскрізна антитеза розгортає сюжет вірша. Поет використовує яскраві метафори й епітети. Українське слово уподібнюється “скутому орлу”, тобто поневоленому народові, слово якого звучало завжди
Для поета рідне слово, незважаючи на переслідування і заборони, – носій волелюбного духу народу, його безсмертя.
Ідея вірша випливає з переконань митця, що рідне слово відбиває драматичну історію України, стало духовною зброєю народу.
Зображуючи поетичний образ неповторної краси української мови і Вітчизни, поет висловлю своє творче кредо: “О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися / Дощами судними над ним”.
Образ меча в Олеся перегукується з емблемою апостола Павла, у якого він символізує меч духовний: “Меч духовний є слово Боже”. Автор переосмислює цей образ, поєднуючи в ньому духовне і творче начала; слово-меч стає атрибутом свободи і справедливості.
У руслі символізму поет вдається до міфологічних образів космічного простору – сонця, синього неба, музики зір, а також біблійних образів (судні дні), які очистять рідний край від зла і стануть запорукою відродження нації, якщо вона поставить слово-меч собі на службу, оберігатиме рідне слово – символ безсмертя народу.
Художній напрям, стиль: Модернізм: символізм.
Примітки: Продовжуючи традиції Т. Шевченка і Лесі Українки, Олександр Олесь у цьому вірші звеличує рідне слово, яке допоможе пробудити історичну пам’ять нації. У ньому він зворушливо передав свою любов до рідного слова, в якому відбились вікова історія України, краса і ніжність природи, духовне багатство рідного народу.
Перегукуючись із творами Лесі Українки, вірш передає прагнення поета, щоб рідне слово стало його мечем і сонцем у боротьбі за визволення рідного краю.
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ
О слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий.
О слово рідне! Шум дерев! Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О слово! Будь мечем моїм!
Ні, сонцем стань! вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним. 1907
(2 votes, average: 5.00 out of 5)