Аналіз (критика) балади “Крила” Івана Драча

Балада “Крила” (хоч автор і назвав цей твір “Новорічна Казка”, за жанровими ознаками це все-таки балада) розповідає про те, як Новий рік обдарував людей різними подарунками,- і дядькові Кирилові дістались крила. Але подарунок не радував ні Кирила, ні його дружину, бо від такого подарунка родина не мала ніякої користі. І тоді він: Так Кирило до тями брів, І, щоб мати якусь свободу, Сокиру бруском задобрив, І крила обтяв об колоду. Але дядькові не пощастило, бо на ранок крила знову відросли. Тоді, щоб мати хоч якусь вигоду, він “На крилах

навіть розжився, – Крилами хату вшив, Крилами обгородився”.

На перший погляд, цей твір має суто розважальний характер, але, як це було і в “Баладі про соняшник”, автор вводить до тексту кілька рядків, які мають підказати, що твір має значно глибший філософський підтекст, ніж це здається спочатку: А ті крила розкрали поети, Щоб їх муза була не безкрила, На ті крила молились естети, І снилося небо порубаним крилам. У баладі І. Драч через образ дядька Кирила розповідає про невміння людей скористатися своїм, вимріяним віками, щастям, прирікає їх бути рабами мізерних побутових інтересів. Божественний дарунок – крила не приносять сподіваної радості Кирилові, бо його обмежений внутрішній світ не готовий їх прийняти.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Аналіз (критика) балади “Крила” Івана Драча