Іван Драч – Крила (новорічна казка)

ІВАН ДРАЧ КРИЛА (Новорічна казка) Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс:

Кому – шапку смушеву, кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, кому – фотонні ракети, Кому – солі до бараболі, кому – три снопи вітру в полі, Кому – пушок на рило, а дядькові Кирилові – крила. Був день як день, і раптом – непорядок,

Куфайку з-під лопаток як ножем прошило. Пробивши вату, заряхтіли радо, На сонці закипіли сині крила. Голодні небом, випростались туго, Ковтали з неба синє мерехтіння,

А в дядька

в серпі – туга, А в дядька в серці – тіні. (Кому – долю багряну, кому – сонце з туману, Кому – перса дівочі, кому – смерть серед ночі, Щоб тебе доля побила, а Кирилові, прости Господи,- крила).

Жінка голосила: “Люди як люди. їм доля маслом губи змастила. Кому – валянки, кому – мед од простуди, Кому – жом у господу, а цьому гаспиду, прости Господи,- крила?!” Так Кирило до тями брів, І, щоб мати якусь свободу,

Сокиру бруском задобрив, І крила обтяв об колоду. Та коли захлинались сичі, Насміхалися зорі з Кирила, І, пробивши сорочку вночі, Знов кипіли пружинисті крила.

Так Кирило з сокирою жив, На крилах

навіть розжився – Крилами хату вшив, Крилами обгородився. А ті крила розкрали поети, Щоб їх муза була небезкрила,

На ті крила молились естети, І снилося небо порубаним крилам. (Кому – нові ворота, кому – ширшого рота, Кому – сонце в кишеню, кому – дулю дешеву, Щоб тебе доля побила, а Кирилові – не пощастить же отак чоловікові! – крила.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Іван Драч – Крила (новорічна казка)