Роман “Сад Гетсиманський” оснований на фактах майже дворічного перебування автора під слідством в харківських тюрмах. За біблійною легендою Гетсиманський сад – місце передсмертних мук, молитов Ісуса Христа, місце зради. Тихий, гарний сад, який став душевною опорою для Христа, є разючим контрастом до жахливої дійсності, в якій страждає і якій мужньо протистоїть молодий інженер-авіаконструктор Андрій Чумак. Обставини, в яких перебуває герой, – незвичайні, ситуації напружені, в душах героїв багато сум’яття, розпачу і зневіри. Проте
Андрія та інших дітей коваля не розчавлює тоталітарний прес – ситуація скоріше бажана, аніж дійсна. В ній передано непереможну віру автора в незнищенність свого народу. Така оптимістична кінцівка і така провідна ідея “Саду Гетси-манського”. Окрім основної проблеми, у цьому творі Іван Багряний також художньо досліджує проблеми любові й ненависті, вірності та зради, батьків і дітей, віри та безнадії, збереження роду, родини.
Всі вони показані’традиційно для народного сприймання – з гуманістичних
Роман містить чимало публіцистичних відступів, роздумів, які підкреслюють провідну ідею, авторську позицію. Вони знижують художню вартість твору, але є прикметною рисою індивідуального стилю письменника. Західні дослідники творчості Івана Багряного відзначали унікальну здатність письменника до “кошмарного гротеску” (гумор серед відчаю, оптимізм – серед трагедії).
Юзеф Лободовський твердить, що “Сад Гетсиманський” перевищує силою вислову все, що дотепер було написано на цю тему, та є виразним свідченням глибокого гуманізму автора, який знаходить людські прикмети навіть у найозвіріліших типів.