Повість “Дитинство” – це автобіографічний добуток М. Горького, головний герой якої – Альоша Пєшков. Після того як у хлопчика помер батько, він став жити з дідом і бабусею. У будинку діда панувала похмура атмосфера, у якій і формувався характер Альоші. Хоча потрібно сказати, що вона майже не вплинула на світогляд цього героя.
З перших днів у будинку діда Альоша зауважував, що його родичі похмурі, жадібні, самолюбні. Хлопчик відразу ж не полюбив діда, що здався йому злим і навіть трохи жорстоким. Також Альоші не сподобалися його дядьки.
У
Альоша був не таким.
Він розумів Григорія, жалував його і ніколи не брав участь у цих “свинцевих мерзенностях”, він не приймав таких жартів. Хлопчик іноді говорив з майстром, хоча той був не дуже говіркий. Альоша рідко виходив на вулицю, тому що зустрічав там хлопців, які тільки і говорили про бійки у його будинку і завжди знаходили привід посміятися над хлопчиком,
Перше ніж Альоша став жити у будинку діда, він ніколи не бачив, щоб дітей били. Але тут сам хлопчик став ставитися до числа тих, кого за будь-яку провину били. Дід карав таким способом всіх дітей у будинку.
Спочатку хлопчик пручався, намагався доводити дідові, що той не прав, але незабаром упокорився із цим. Після таких покарань він кілька разів болів. Дуже кривдило Альошу також і те, що дід бив бабусю, коли вважав, що та лізе не у свою справу.
Він не раз говорив своєму дідові про це, але той зллився ще більше. Серед рідних у Альоші залишилася тільки одна близький йому і кохана людина – це бабуся. Після смерті батька вона зайняла в душі Альоші його місце, а коли виїхала мати, вона одна давала хлопчикові ту любов і пещення, що у дитинстві він не одержував від батька і матері.
Бабуся завжди розповідала хлопчикові різні історії, Казки і вірші, вона давала йому гарні поради, до яких той завжди прислухався. Альоша був добрим хлопчиком. Він співчував скривдженим, знедоленим людям, а серед злих намагався знайти гарних і щирих.
Хлопчик тягся до людей і якимось невідомим почуттям розумів, яка людина добра, а яка зла.
За час життя з дідом і бабусею Альоша зустрів тільки трохи по-справжньому добрих, відкритих людей. Ті, до кого він був більше всіх прив’язаний, – це Циганок і Гарна Справа. Цих двох людей він згадував дуже часто.
У думках хлопчика Циганок був казковим героєм, а Гарна Справа завжди давав коштовні поради, які згодом допомогли Альоші. Він подовгу спілкувався з ним. Інший раз вони просто сиділи і мовчали, думаючи кожний про щось своє. Хоча Гарну Справу ніхто не любив і Альоші забороняли зустрічі з ним, їхня дружба тривала, а хлопчик навіть і не думав переривати її.
Адже Альоша спокійно міг усе розповісти йому, поділитися своїми таємницями, почуттями, знаючи, що його завжди зрозуміють. Таким чином, ця стара людина якоюсь мірою навчила його жити і розуміти інших людей. Мені сподобався цей хлопчик, тому що у нього добре і чуйне серце, тому що він виділяється з юрби похмурих, нежиттєрадісних людей. Альоша розуміє, що значить любити, співчувати ближньому і нещасному, що зустрінеш не часто.
Але саме головне, що серед тієї більшості злих, жадібних, самолюбних людей він відшукав добрих і чуйних, що серед зла, що панувало всюди, цей хлопчик зміг знайти добро.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)