У поемі видатної Лесі Українки мова ведеться про роль поета у житті суспільства. Головними героями поеми є поет і лицар. Спочатку лицар гідно не оцінив таланти поета, але потім зрозумів, наскільки в житті важливо гарне слово і став постійно звертатися за допомогою до поета. Спочатку це стосувалося справ сердечних, коли поет написав для лицаря красиву серенаду, яка потім допомогла йому завоювати серце коханої жінки.
Потім він попросив його надихнути воїнів на бій, це також вдалося і військо розбило сили ворога. В обох випадках лицар забував
Він зрозумів, що діяльність поета можуть йому перешкодити, адже поет став складати вірші, які закликали не коритися лицареві. Зрозумівши це, лицар відправив до поета своїх гінців, які вимагали припинити складати вірші проти влади і перейти на її бік. За свою відмову робити це поет був кинутий до в’язниці, де потім і помер.
Безумовно, що проблема, піднята Лесею Українкою, не тільки актуальна сьогодні, але й буде актуальною завжди. Розум – найнебезпечніша
У такі моменти все залежить від поета. Якщо він погодиться служити не всьому народові, а лише його правителю, він напевно втратить важливі складові своєї творчості, а саме чесність, справедливість і правдивість. Відмовляючи правителю, поет піддає особисто себе небезпеці, але подає прекрасний приклад оточуючим.
У поемі “Давня казка” приклад цьому також був наведений. Усунення поета лицарем Бертольдом не змінило стан речей, адже нащадки поета точно так само добре володіли словом і продовжили його діяльність.
Будучи великої українською поетесою, Леся Українка прекрасно розуміла особливості взаємин між поетами і правителями. Завдяки цьому вона змогла написати чудову поему “Давня казка”, яка буде залишатися актуальною завжди, поки існують люди і розмови між ними. Яскраві образи і неповторні метафори переповнюють цей твір чарівністю і не залишать нікого байдужим.