Адріатичне море – частина Середземного моря між Апеннінським і Балканським півостровами. В IVст. до н. е. грецькі купці заснували між устями По й Адидже місто Атри Адрия. Походження цієї назви зв’язують із мовою древнього населення цих місць иллирийским, у якому є слово айиг – “вода”, “море”. За назвою міста в греків одержав назву Адріатична затока сучасного Іонічного моря, що пізніше став виділятися в окреме Адріатичне море
Азовське море – море басейну Атлантичного океану. Сучасна назва походить від назви міста Азов
Азовське море серед всіх морів земної кулі найбільше прорізається вглиб материка, а саме в Східноєвропейську рівнину. До того ж воно саме мілководне із всіх морів, нашої планети. Середня глибина його досягає лише 8 м, а сам більша не перевищує 14 м, тобто висоти п’ятиповерхового будинку.
Тому під час осінніх штормів тут дуже небезпечно для кораблів не стільки потонути, скільки розбитися об морське
Між 1427 і 1432 р. острова були знову “відкриті” португальським капітаном Гонсалу Велью Кабралом. Антильські острова – архіпелаг у Карибському морі. У перекладі з латинської мови назва означає “острова, які розташовані навпроти” від антие – “перед, навпроти” і Шаз – “острова”.
Т. е. Антильські острова – “ті, що розташовані напроти материка”.
Аравійське море – море Індійського океану. Назване від Аравійського півострова
Атлантичний океан – розташований між Гренландією й Ісландією на Півночі, Європою й Африкою – на Сході, Північною й Південною Америкою – на Заході, Антарктидою – на Півдні. Уперше назва зустрічається в добутках давньогрецького історика Геродота V ст. до н. е., що вказував, що “море за стовпами Геракла тобто за Гібралтарською протокою називається Атлантис”, а в римського, ученого Плиния Й ст. назва вживається вже в сучасній формі – Океанус Атлантикус, тобто Атлантичний океан. Походження назви пов’язане з відомим у Древній Греції міфом про Атланта – титані, що тримав на своїх плечах небокрай