Роман “Батьки й діти” – один із кращих добутків прекрасного російського письменника И. О. Тургенєва. Написане в другій половині дев’ятнадцятого століття, цей добуток залишається популярним і що читається й у наш час. Причин цьому безліч: і вічні Теми природи, дружби, любові, і актуальність конфлікту роману навіть зараз, і сучасність помислів і переконань головного героя. І, на мій погляд, головна заслуга И. О. Тургенєва в тім, що він не просто описав події, не просто розповів про розвиток конфлікту, але й зумів проаналізувати психологію
Найбільше глибоко й повно нам показує це Тургенєв у взаєминах старшого покоління й молодого, інакше – поколінь “батьків” і “дітей”. Через весь добуток проходить думка автора про прірву, що їх розділяє
Тут різниця в поглядах на поняття, на ідеали, на вихідні загальнолюдські цінності. Тут і розходження сприйняття різними поколіннями тих самих явищ, почуттів, переконань, традицій і авторитетів, і різне відношення до певних правил і норм. Але автор одночасно показує, що незважаючи на все це, незважаючи на протиріччя
Вона, як на крилах, мчиться вперед, щоб не упустити свій шанс, не пропустити нагоду, що, здається, може перевернути все життя. Старше ж покоління не поспішає; воно живе спогадами й, спостерігаючи за поспіхом молодості, міркує про швидкоплинність усього земного, про недовговічність щастя з висоти свого багатого життєвого досвіду. Я думаю, що И. С. Тургенєв саме так назвав свій роман, тому що хотів показати всі ті розходження, які існують між поколіннями “батьків” і “дітей”. Письменник зміг показати представника кожного із цих двох поколінь, з різних сторін розкрити глибину його думок, показати прагнення його душі, зрозуміти всі його протиріччя, побачити прекрасне в кожному людині