На перший погляд може здатися, що роман “Війна й мир” названий саме так тому, що в ньому відбиваються дві епохи життя російського суспільства початку XIX століття: період воєн проти Наполеона 1805-1814 років і мирний період до й після воєнного часу. Однак дані літературознавчого й лінгвістичного аналізу дозволяють зробити деякі істотні уточнення. Справа в тому, що на відміну від сучасної російської мови, у якому слово “мир” являє собою омонимичную пари й позначає, по-перше, стан суспільства, протилежна війні, і, по-друге – людське суспільство
У назву роману в старому написанні входила саме форма “мiр”. Із цього можна було б зробити висновок, що роман присвячений насамперед проблемі, що формулюється в такий спосіб: “Війна й російське суспільство”.
Однак, як було встановлено дослідниками Творчості Толстого, до друку назва роману потрапило не з написаного самим Толстим тексту. Втім, той факт, що Толстой не виправив не погоджене з ним написання, говорить про те, що обидва
Наприклад, чи можна вважати зображення життя в тилу ворога безпосереднім зображенням стану миру? Або чи не буде правильним називати війною нескінченні розбрати, що супроводжують ходу життя дворянського суспільства? Однак зневажати подібним поясненням все-таки нельзя.
Толстой дійсно зв’язує назву роману зі словом “мир” у значенні “відсутність війни, розбратів і ворожнечі між людьми”. Свідченням тому є епізоди, у яких звучить тема осуду війни, виражається мрія про мирне життя людей, такі, наприклад, як сцена вбивства Пети Ростова. З іншого боку, слово “мир” у добутку явно має значення “суспільство”.
На прикладі декількох сімей у романі показане життя всієї Росії в той важкий для неї період. Крім того, Толстой докладно описує життя всіляких шарів російського суспільства: селян, солдатів, патріархального дворянства (сім’ю Ростових), родовитих російських аристократів (сім’я Болконских) і багатьох інших. Коло проблем роману дуже широкий.
У ньому розкриті причини невдач російської армії в походах 1805-1807 років; на прикладі Кутузова й Наполеона показана роль окремих особистостей у військових подіях і в історичному процесі взагалі; розкрита велика роль російського народу, що вирішив результат Вітчизняної війни 1812 року, і т. д. Це теж, безумовно, дозволяє говорити про “суспільне” значенні назви роману. Не варто забувати й про те, що слово “мир” в XIX столітті використовувалося й для позначення патріархально-селянського суспільства
Імовірно, Толстой ураховував і це значення. І нарешті, мир для Толстого – синонім слова “всесвіт”, і не випадково роман містить велика кількість міркувань загального філософського плану. Таким чином, поняття “мир” і “мiр” у романі зливаються воєдино. От чому слово “мир” у романі здобуває майже символічне значення
(2 votes, average: 4.50 out of 5)