Ви знаєте, що таке інтимна лірика? Так, це вірші про кохання. Про його радощі та про його муки. Бо відколи існує людина, існує кохання – чисте, благородне почуття. Проте кохання у Франка було не дуже вдалим.
Як приклад тому – збірка “Зів’яле листя”. Але не варто ототожнювати ліричного героя із самим автором. Збірка “Зів’яле листя” – це не тільки інтимна лірика І. Франка. Тут ми знайдемо і чудові приклади лірики пейзажної. Природа ніби виступає живою, дихає, Кохає разом з автором.
Разом з тим пейзажні етюди тІсно переплітаються
Зараз давайте згадаємо композицію збірки “Зів’яле листя”. Вона складається з трьох “жмутків”. Що вам це слово нагадує? Так, слово “смутки”.
У “Першому жмутку” ми бачимо перші сумніви у конанні, перші смутки. А коли читаємо третього, останнього “жмутку”, то ніби чуємо зломлений невдалим коханням голос поета, який промовляє: Годі ридати і плакати тяжко.
Кохана, а це, як відомо, була Ольга Рошкевич, “надірвала” серце ліричному герою, і з нього Ллється не кров, а пісні, тужливі і сумні. Для поета це справжня трагедія, трагедія закоханого серця. В уста ліричного героя Франко вклав чудові вірші. Хоча в них і відчувається безнадія:
Як почуєш вночі край свойого вікна, Що шось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не убавляй собі сна, Не дивися в той бік, моя пташко!
У ліриці Франка переплітаються не тільки інтимні, не тільки пейзажві, а ще й фольклорні мотиви. Пам’ятаєте?
Ой ти, дівчино з горіха зерня, Чом в тебе серденько – колюче терня? Або “Червона калино, чого в лузі гнешся”?
Це відомі народні пісні, але написані на вірші Франка. Якщо ви пам’ятаєте з його біографії, Франко дуже захоплювався народною творчістю, збирав фольклор. Причому цим він займався ще з юнацьких років. Але давайте повернемося до нашого твору, який буде називатися “Трагедія закоханого серця в ліричній драмі 1. Франка “Зів’яле листя”. У вступі бажано було б висловити своє враження від поезій Франка.
Це вірші, тим більш про кохання, яке вже до вас прийшло або ще чекає слушного моменту, щоб “напасти” зненацька. Тому думки про це у вас, я гадаю, будуть. В основній частині треба проаналізувати кілька віршів.
Тільки кілька, а не кільканадцять: у нас не поетичний щоденник, а твір – Разом з цим це повинен бути не сухий аналіз. Не бійтеся висловлювати свої думки, почуття, враження. Один вірш – це біль ліричного героя, другий – слова невимовного, безнадійного кохання.
Не забувайте, що ми пишемо про трагедію, і не просто про трагедію, а трагедію кохання. Можете як приклад використати такий вірш:
Я понесу тебе в душі на дні, Облиту чаром свіжості й любові, Твою красу я переллю в пісні, Огонь очей в дзвінкії хвилі мови. Коралі уст у ритми голосні…
Не забудьте про шедевр лірики Франка – “Чого являєшся мені у сні?”. Деякі вчителі пропонують писати і про пейзажну лірику, і про фольклорні мотиви. Згадайте і про це.
Спробуємо.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)